СТИХЕ́НЬКА, присл., розм.
Те саме, що сти́ха.
Дівчина по світлонці ходить, Білі руки до серденька ломить, Своїй неньці стихенька говорить (з народної пісні);
Марина .. або стихенька пісню заспіває, або зачукика малого (Панас Мирний);
Хоч іду стихенька, а таки йду (Марко Вовчок);
Уста бліді стихенька ворухнулися й застигли в тихій усмішці (А. Головко).
присл., розм.
Те саме, що стиха.