КЛУ́НОЧОК, чка, ч.
Зменш. до клу́нок.
І внучатам із клуночка Гостинці виймала: І хрестики, й дукачики, Й намиста разочок Яриночці (Т. Шевченко);
Бабуся з лозиною і клуночком жене каченят на луку (О. Олесь);
Фролова розв'язала клуночок iз пирiжками й поклала перед своїм чоловiком (Б. Антоненко-Давидович);
Я закотив до печери брилу, розмотав з старої Левадишиної хустки клуночок з їдою (Р. Андріяшик);
Уже й Федоська повернулася з клуночками збіжжя, уже й молоти його почала на саморобних жорнах, що в сінцях, а подруги все говорили (М. Олійник).
-чка, ч.
Зменш. до клунок 1), 2).