М’ЯКОТЬ

М’ЯКОТЬ, і, ж. Те саме, що м’яку́ш. І тоді черепашка хутко сховає в стулки слизьку м’якоть, схожу на кінчик язика (Донч., VI, 1957, 12); Колір м’якоті [картоплі] буває білий, жовтий, червоний та синій (Овоч., 1956, 257). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 838.