ХІМІЯ

ХІ́МІЯ, ї, ж.

1. Наука про склад, будову, властивості та перетворення речовин.

Хімія і фізика – рідні сестри в сім'ї природничих наук (з наук.-попул. літ.);

Народ Єгипту звав свою країну словом хемі, що означало “чорний край”. А через те, що батьківщиною хімії – “єгипетської науки” – був Єгипет, сучасна її назва утвердилася в мовах різних країн світу (з наук.-попул. літ.);

// Навчальний предмет, що викладає зміст цієї науки.

Він [М. П. Соколов] слухає лекції з хімії, природничої історії, фізіології, медицини (з наук.-попул. літ.).

2. Практичне використання цієї науки, її законів у житті, виробництві, промисловості.

Хімія пластичних мас.

3. чого. Якісний склад та хімічні реакції, властиві чому-небудь.

Одну з робіт .. завершила лабораторія хімії рослинних кормів. Вона стосується проблеми створення міцної кормової бази для тваринництва (з наук.-попул. літ.).

△ (1) Аналіти́чна хі́мія – розділ хімії, що займається визначенням хімічного складу речовин.

Основні завдання сучасної неорганічної та аналітичної хімії пов'язані з питаннями розроблення технології нових матеріалів (з наук.-попул. літ.);

(2) Вели́ка хі́мія – промислова хімія.

Енергетики беруть безпосередню участь у створенні і розвиткові великої хімії України (з газ.);

(3) Ква́нтова хі́мія – розділ науки, що вивчає будову й фізико-хімічні властивості молекул та їх реакційну здатність.

У тридцятих роках виникла квантова хімія, яка відповідає на корінні питання: чому атом сполучається з атомом, чим пояснюється забарвлення речовин, їх магнітні й термічні властивості, біологічна дія (з наук.-попул. літ.);

(4) Коло́їдна хі́мія – розділ фізичної хімії, в якому вивчаються колоїди.

Колоїдна хімія тісно пов'язана з біологією та іншими науками, а її методи використовуються в багатьох галузях промисловості (з наук. літ.);

(5) Неоргані́чна хі́мія – розділ хімії, що вивчає хімічні елементи та утворювані ними прості й складні хімічні речовини, які не мають у своєму складі білка.

Теоретичні питання неорганічної та аналітичної хімії близькі до питань фізичної хімії та інших суміжних галузей науки (з наук. літ.);

(6) Органі́чна хі́мія – розділ хімії, що вивчає вуглецеві сполуки, характерні для рослинного і тваринного світу.

У лютому 1861 року Д. І. Менделєєв повертається до Петербурга і читає в університеті курс органічної хімії (з наук.-попул. літ.);

(7) Радіаці́йна хі́мія – розділ науки, що вивчає хімічну дію іонізуючого проміння на речовини.

Хімічні зміни речовин, які відбуваються під дією ядерних опромінень, вивчає нова галузь науки – радіаційна хімія (з газ.);

(8) Фізи́чна хі́мія – наука, що вивчає хімічні явища методами фізики.

Здійснюючи величезну роботу для потреб прогресуючої промисловості, Ломоносов разом з тим робить широкі теоретичні узагальнення і засновує зовсім нову науку – фізичну хімію (з публіц. літ.);

(9) Я́дерна хі́мія – галузь науки, що вивчає взаємозв'язок між фізико-хімічними та ядерними властивостями речовини.

Chemistry

агрономічна хімія — agriculture chemistry

біологічна хімія — biological chemistry

геологічна хімія — geochemistry

квантова хімія — quantum chemistry

колоїдна хімія — colloid(al) chemistry

неорганічна хімія — inorganic chemistry

органічна хімія — organic chemistry

побутова хімія — household chemical goods

радіаційна хімія — radiochemistry, radiation chemistry

фізична хімія — physical chemistry

хімія низьких температур — low-temperature (cryogenic) chemistry

[himija]

ж.

1) trwała ondulacja розм.

2) chemia

Наука, яка займається одержанням, дослідженням властивостей, складу і будови хіміч. речовин, перетвореннями цих речовин та умовами, що впливають на результат і швидкість цих перетворень.

хі́мія

[х’ім'ійа]

-йі, ор. -йе^ійу

【阴】

1) 化学

2) 化学成会

Kjemi

Хемія

Kemi

Kemi