СТИ́СНЕНИЙ, СТИ́СНУТИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. до сти́снути.
Люто плюснула хвиля за хвилею о [об] величезний камінь, .. але все було даремно, всюди камінь та й камінь, щільно стиснений і збитий в одну незломну стіну (І. Франко);
Речовина в ньому [атомному ядрі] так стиснута, що коли б нею заповнити звичайний наперсток кравця, він важив би понад 200 мільйонів тонн (з наук.-попул. літ.);
Руки засмаглі в старенької нені... Хустка зім'ята, стиснута в жмені (М. Рудь);
Не розмикаючи міцно стиснутих рук, може, хвилину цілу стояли (А. Головко);
За кілька хвилин Сагайдачний дістався в знайому вуличку, стиснуту двома узгір'ями (З. Тулуб);
В тиші зимової ночі чути було лише легенький тріск стиснутих лютим морозом дерев (О. Донченко);
– Ви їдете? – видобула [Таня] із стиснутого спазмою горла (В. Гжицький);
Обличчя були суворі, дитячі губи міцно стиснуті (О. Донченко);
Він стоїть, зосереджений і серйозний, кулаки в нього стиснуті (О. Іваненко);
// у знач. прикм.
Гнів безсилий У грудях стиснутих бурхає (Леся Українка);
З намету вийшов високий, хворобливо-блідий юнак.., білобровий, з стиснутими губами (А. Шиян);
– Ненавиджу! – глянула йому прямо в очі і махнула стиснутим кулаком (М. Стельмах);
Стиснуті брови й заклопотаний вираз обличчя говорили про здивовання й збудження воднораз (Іван Ле);
// сти́снено, сти́снуто, безос. пред.
Твій край татарським стиснуто арканом, Ординські коні стоптують твій край (М. Бажан);
Стиснуто губи в останнім одчаї, всі полонені мовчать... (В. Сосюра).
2. у знач. прикм. Зменшений в об'ємі, ущільнений під дією зовнішнього тиску.
Балони для стисненого газу подібні до кисневих балонів, але відрізняються від них більшим робочим тиском і меншою вагою (з наук. літ.);
Зупинялись по дорозі машини, з пробитих жучками скатів із свистом виривалось стиснене повітря (Ю. Збанацький);
Двоє французьких винахідників .. сконструювали водолазний костюм із невеликим резервуаром стиснутого повітря (з наук.-попул. літ.).
3. у знач. прикм., спец. Сплюснутий з двох боків.
Стиснуте копито;
// Нерозложистий.
Дерева, що виросли у зімкнутому насадженні, мають .. стрункіший стовбур, високо прикріплену стиснену крону (з наук. літ.);
Кущ [сої] буває стиснутий, напіврозложистий, розложистий (з наук. літ.).
4. у знач. прикм., розм. Приглушений, ослаблений (про голос, звук); здавлений.
– Там чоловік! – кажу стиснутим шепотом (П. Панч).
5. у знач. прикм., діал. Затамований, стриманий.
– То я піду, – обізвався чужинець, і в його голосі продзвенів стиснений біль (О. Кобилянська).
стиснутий, -а, -е.
1) Дієприкм. пас. мин. ч. до стиснути. || у знач. прикм. || стиснено, стиснуто, безос. присудк. сл.
2) у знач. прикм. Зменшений в об'ємі, ущільнений під дією зовнішнього тиску.
3) у знач. прикм., спец. Сплюснутий з двох боків. || Нерозложистий.
4) у знач. прикм., розм. Приглушений, ослаблений (про голос, звук); здавлений.
5) у знач. прикм., діал. Затамований, стриманий.
[stysnenyj]
прикм.
ściśnięty
Compressed
стиснене повітря — compressed air
Sammentrukket, sammentrykt
Sammentrukket, sammentrykt
Komprimerad