КОВБОЙ

КОВБО́Й, я, ч.

На заході США і Канади – пастух-вершник, що пасе табуни коней у степах.

Він перечитував Рідів роман про дивні пригоди відважних ковбоїв (М. Упеник);

Пообідали в кафе, далі Едика звабила реклама фільму з дженджуристим ковбоєм на осатанілому коні (Ю. Мушкетик);

Кілька днів тому до залу казино зайшов молодик в одязі ковбоя часів дикого Заходу: на ньому був крислатий капелюх, куртка з китицями (В. Чемерис);

Ковбої, або гаучо – так називають пастухів, що пасуть свої отари верхи на конях по всьому континенту від Канади до Вогняної Землі (з наук.-попул. літ.).

КОВБОЙ (англ. cowboy, от cow - корова, boy - парень), в Сев. Америке кон. пастух, стерегущий стада крупного рогатого скота и в совершенстве владеющий спец. приемами верховой езды. Традиц. костюм К. - брюки особого покроя с кожаными накладками, клетчатая рубаха и широкополая шляпа. Очень популярны соревнования К. - родео. Лихо пользующиеся лассо, стреляющие из больших пистолетов, К. стали излюбленными героями американ. приключенческих фильмов.

• ¬ приставка (0): -
• ∩ корень слова (1): КОВБОЙ;
• ∧ суффикс (0): -
• ⏰ окончание (0): -

Периодические издания:
• Живое Слово, 1912

Источники:
• Масанов И.Ф. Словарь псевдонимов русских писателей, ученых и общественных деятелей: В 4 т. — Т. 2. — М., 1957 — С. 66;
• Венгеров, Спис., I, 195 (Источник Масанова)

Ковбо́й. Заимств. в первой трети XX в. из англ. яз., где cowboy — сложение cow «корова» и boy «парень, мальчик». Ковбой буквально — «пастух». См. говядина.

[kowboj]

ч.

cowboy, kowboj

cowboy m

Cowboy; амер. розм. wrangler

див. спритний

Вершник

Cowboy