ПРОТИЛЕ́ЖНИЙ, а, е.
1. Розташований напроти кого-, чого-небудь.
Орест сідає біля Люби на тому стільці, де стояло пуделко.. Лікар з Олімпіадою Іванівною за столом на протилежному кінці (Леся Українка);
Перед тим, ніж перебратися на протилежний берег Дніпра, Претич об'їхав табір (Б. Лепкий);
Він спочатку читав листи, сидячи на канапі, далі перейшов на стілець у протилежний кут кімнати (Ю. Мушкетик);
У вікна з причілка сонце червоне з заходу кинуло золотаво-червоні снопи проміння просто через кімнату аж на протилежну стіну (А. Головко);
// Який розташовується, міститься в іншому кінці чого-небудь.
На півночі, в Скіфії дикій, Має домівку Борей. В протилежному краї, на півдні, В хмарах і буйних дощах царює нестриманий Австер (М. Зеров);
На майдані, де з одного боку стояла церква, а з другого, протилежного, – школа, було справжнісеньке море (Б. Антоненко-Давидович);
Кабінет його [професора] містився зразу коло парадних дверей, у протилежному кінці до їдальні (В. Підмогильний);
Бій перекинувся в центр міста, загорівся на його протилежних околицях (В. Кучер);
// Спрямований назустріч чому-небудь; зустрічний.
Протилежний вітер;
Протилежна течія.
2. часто у сполуч. зі сл. цілком, діаметрально, просто, прямо і т. ін. Зовсім не схожий на кого-, що-небудь, несумісний з чимсь.
Селянські погляди на справу панщини просто протилежні поглядам правлячих класів (І. Франко);
Цей чоловічок у всьому цілком протилежний Іванові Васильовичу (Ю. Збанацький);
Розташована на основних шляхах між Європою та Азією, Україна часто ставала об'єктом впливів різних, часом протилежних культур (з наук. літ.);
У сучасному природознавстві існують дві протилежні, зв'язані між собою тенденції: диференціація та інтеграція наукових знань (з наук.-попул. літ.);
// у знач. ім. протиле́жне, ного, с. Те, що зовсім не схоже на що-небудь, несумісне з чимсь.
Мало чого добрала Женя з почутого. Через те, певне, що Друзь сам заплутався: то одне стверджував, то зовсім протилежне (Ю. Шовкопляс).
ПРОТИЛЕ́ЖНИЙ (розташований напроти когось, чогось, на початку або в кінці чого-небудь), СУПРОТИ́ВНИЙ, ДРУ́ГИЙ, І́НШИЙ, ПРОТИ́ВНИЙ розм., ПОТОЙБІ́ЧНИЙ розм., СУПРОТИЛЕ́ЖНИЙ заст. Вона стояла в протилежному кутку й дивилася надміру поширеними очима на Андрія (І. Багряний); В дворі було самотньо, лише інколи перебігала з покоїв у супротивний менший домочок служниця, несучи що-небудь (Олена Пчілка); Семен, одягнувшись, сидів на березі, коли з другого боку, греблею, надійшла молодиця (М. Коцюбинський); Вітер потроху перелягає.. і починає дмухати зовсім з іншого боку (Ю. Яновський); Мотря повела дівчат геть у противну сторону від того місця, де зостався Василь (Панас Мирний); Прокидалися з дзвінким гомоном птахи, забіліли хати на потойбічному схилі яру (П. Козланюк); Ось він перейшов ярок, вийшов на його супротилежну стіну і помаленьку посувався все далі й далі (І. Франко).
ПРОТИЛЕ́ЖНИЙ (зовсім не схожий на когось, щось, несумісний з чимсь), ПОЛЯ́РНИЙ книжн., АНТИТЕТИ́ЧНИЙ книжн., СУПРОТИЛЕ́ЖНИЙ заст. В партійних дискусіях Леонід завжди займав позицію, діаметрально протилежну братовій (Ю. Смолич); Пушкін і Шевченко... Дві різні людські долі, представники двох різних, більше — полярних класів, вихідці із різного оточення (М. Рильський); Колективність — антитетична індивідуальності (В. Еллан); Психологія християн і перших, і середньовічних, і новітніх завжди основувалась на двох супротилежних принципах: етичному і теологічному (Леся Українка).
прикм.
opposed, contrary, adverse (to); (про місце) opposite, lying (situated) opposite; (різний) different; (контр-) counter
протилежний кут — alternate angle
протилежний полюс — antipole
діаметрально протилежний — antipodal
прямо протилежний — directly opposite
протилежний нашим інтересам — adverse to our interests
дивитися в протилежний бік — to look the other (another) way
протилежна доктрина (сторона) — the counter doctrine (side)
протилежна думка — contrary opinion
у них протилежні погляди — they hold different views
в протилежному напрямі — contrariwise
-а, -е.
1) Розташований напроти кого-, чого-небудь. || Який розташовується, міститься в іншому кінці чого-небудь. || Спрямований назустріч чому-небудь; зустрічний. Протилежна течія.
2) часто у сполуч. зі сл. цілком, діаметрально, просто, прямо і т. ін. Зовсім не схожий на кого-, що-небудь, несумісний із чимсь.
[protyłeżnyj]
прикм.
1) przeciwległy
2) przeciwny (суперечливий, противний)
в іншому разі — w przeciwnym razie
¤ протилежне значення -- противоположное значение
【形】
1) 对面的, 迎面的, 相向的
Протилежний будинок 对面的房舍
2) 相反的, 对立的
Протилежна думка 相反的意见
протиле́жний
[протиележнией]
м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і
Противний, супротивний, протиставний, навпачний, див. контраст, антипод, антагонічний
Протиле́жний, -на, -не
Motsatt
Motsatt
Modsat