ІГНІТРО́Н, а, ч., фіз.
Іонний прилад, що має однобічну провідність і застосовується як потужний випрямляч змінного струму.
Ігнітрон застосовують як ртутний електричний вентиль у потужних випрямних приладах (з наук. літ.);
Для ігнітрона характерне незначне падіння напруги – 15–20 В (з наук.-попул. літ.);
Дія ігнітрона ґрунтується на виникненні дугового розряду між анодом і катодом (з навч. літ.).
-а, ч.
Ртутний випрямляч, у якому періодичне пропускання струму відбувається за допомогою спеціального електрода-запалювача.
[ihnitron]
ч.
ignitron електр.
елн.
ignitron