ЛІ́ЖКО (меблі для лежання), ЛІЖНИ́ЦЯ заст.; КО́ЙКА (підвісна постіль із парусини на пароплаві); ТАПЧА́Н, ЛЕЖА́К (дерев'яне ліжко без спинок перев. на відкритому повітрі, на пляжі). Крізь розчинені навстіж двері видно етажерку з книжками та високе ліжко з горою білосніжних подушок (О. Гончар); Прибіг (воєвода) до світлиці, упав до ліжниці, Відкинув запони рукою (М. Старицький); Каюту застелено килимом, .. блакитний газ повис на люстрі, високе ліжко виглядає затишно — справжня койка (Ю. Яновський); Стара, сивоволоса, висохла жінка лежить на тапчані і широко розкритими очима якось байдуже дивиться в задимлене небо (Ф. Малицький); Замість канапи стояв довгий цератовий лежак, перед ним величався на одній ніжці полірований стіл і кілька крісел (Н. Кобринська). — Пор. по́стіль.
СПА́ЛЬНЯ (кімната для спання), СПОЧИВА́ЛЬНЯ, ВІДПОЧИВА́ЛЬНЯ заст., ОПОЧИВА́ЛЬНЯ заст., ПОЧИВА́ЛЬНЯ заст., ЛОЖНИ́ЦЯ (ЛІЖНИ́ЦЯ) заст.; ДОРТУА́Р заст. (загальна спальня для вихованців закритих навчальних закладів). — Ой, втомилась я, піду трошки охолону. — І Віра вийшла до спальні (А. Шиян); Тижнями вона лежала в своїй спочивальні, слабуючи на нерви (І. Нечуй-Левицький); В цю мить з почивальні почувся стогін хворої (А. Головко); Пан гетьман, як і завше, чепурився перед виходом з опочивальні (О. Ільченко); Іде султан.. І до Марусиної почивальні Шле наперед рабинь своїх безмовних (П. Куліш); Підчаший.. налив князеві другу (чарку) й поніс її на срібному підносі у великокняжу ложницю (Юліан Опільський).
ЛІЖНИ́ЦЯ, і, ж., заст.
1. Спальня.
Королева розплющила очі й спинила погляд на Беаті, що стояла біля заслони в ліжницю (Н. Королева).
2. Ліжко, постіль.
Прибіг [воєвода] до світлиці, упав до ліжниці, Відкинув запони рукою (М. Старицький);
І от Іван Іванович вже лежить на своїй сюрпризній ліжниці і читає останній номер “Правды” (М. Хвильовий);
Я безсило відкинувся на ліжницю й розслаблено розплющився (Валерій Шевчук).
-і, ж., діал.
1) Кімната для спання.
2) Ложе, постеля.