НАШАТИ́Р, ю́, ч.
1. Амонієва сіль соляної кислоти у вигляді білого порошку, що використовують у техніці і медицині; хлористий амоній.
Як тверді флюси при паянні м'якими припоями звичайно застосовували нашатир (хлористий амоній), каніфоль і стеарин (з навч. літ.).
2. Те саме, що Нашати́рний спирт (див. нашати́рний).
Катря лежала на дивані розхристана й бліда. Уляна тулила їй до носа пляшечку з нашатирем (В. Кучер).
-ю, ч.
1) Амонієва сіль соляної кислоти у вигляді білого порошку, що використовується в техніці й хімії; хлорид амонію.
2) Те саме, що Нашатирний спирт (див. нашатирний).
(хлористий амоній) NH4Cl, органічна сполука із різким запахом; кристали, які при нагріванні сублімують; застосовують для виготовлення сухих гальванічних елементів, очищення металів перед паянням, у медицині.
Sal ammoniac, ammonium chloride
Нашати́р, -ру, -рові
Солом'як