О́ЖЕЛЕДЬ, і, ж.
1. Атмосферне явище, коли за слабкого морозу спостерігається замерзання переохолоджених крапель дрібного дощу або мряки і земля, дерева та інші предмети вкриваються шаром криги.
Вночі і ожеледь, і мряка, І сніг, і холод (Т. Шевченко);
Назавтра буде ожеледь. Пришерхло (Л. Костенко);
// Час, коли відбувається таке явище.
Дід.., перележавши на лежанці годинку-другу, знову ладнався йти далі – у дощ чи у віхолу, в мороз чи в ожеледь (Ю. Яновський);
Дрохви гинуть в ожеледь .. Коли кригою беруться крила – важкі й без того, птахи рятуються чистим полем (М. Рудь).
2. Те саме, що ожеле́диця.
Бруківка вкрилась ожеледдю і блищала, як скло (М. Зарудний);
Хрущать під ногами закуті ожеледдю бур'яни (О. Гончар).
ОЖЕЛЕДЬ – ОЖЕЛЕДИЦЯ
Ожеледь, -і, ор. -ддю. Тонкий шар льоду на поверхні землі, на деревах тощо: вкриватися ожеледдю, слабка ожеледь.
Ожеледиця, -і, ор. -ею. Те саме, що ожеледь. У синоптиків це слово вживається на позначення слизького шару криги, що утворилася внаслідок замерзання на охолодженій поверхні землі: братися ожеледицею, на дорогах ожеледиця.
О́ЖЕЛЕДЬ (тонкий шар льоду на поверхні землі, деревах і т. ін.), ОЖЕЛЕ́ДИЦЯ, ОЖЕЛЕ́ДА діал., ГОЛОЩІ́К (ГОЛОЩО́К) діал. Морози скували землю, стояла ожеледь (П. Панч); Надворі ожеледиця і вітер злий (В. Сосюра); Кілька років назад була в нас здоровенна ожеледа. Ліси, садки поламались, погнулись (М. Коцюбинський); А славно обмерзли голощоком окопи (М. Старицький).
Прозорий шар льоду, що утворюється внаслідок замерзання крапель мряки чи дощу на поверхні землі або предметів при темп. від 0 до -6ºС.
[ożełed']
ж.
gołoledź метеор.
-і, ж.
Тонкий шар льоду на поверхні землі, на деревах і т. ін.
Glazed frost, ice-crusted ground, black frost
О́желедь, -ді, -ді, -леддю; -леді, -ледей
див. дощ
【阴】 薄冰屋
Glattis, hålke
Glatføre
Verglas
Галалёд
Halka