Философский энциклопедический словарь.— М.: Советская энциклопедия.Гл. редакция: Л. Ф. Ильичёв, П. Н. Федосеев, С. М. Ковалёв, В. Г. Панов.1983.
Философский энциклопедический словарь.2010.
Философская Энциклопедия. В 5-х т. — М.: Советская энциклопедия.Под редакцией Ф. В. Константинова.1960—1970.
Новый словарь иностранных слов.- by EdwART, ,2009.
Толковый словарь иностранных слов Л. П. Крысина.- М: Русский язык,1998.
ЛОКАЯ́ТА, и, ж.
Давньоіндійська система матеріалізму, що пояснювала світ взаємодією чотирьох елементів (землі, води, вогню і повітря), проголошувала матеріальний світ єдиною реальністю, а метою людського існування – насолоди.
Філософське вчення локаяти виникло приблизно в середині І тисячоліття до н. е., на межі літосчислення оформилось у філософську течію, пізньою формою якої стало вчення чарвака (з наук. літ.);
В історії культури Індії значне місце належить найбільш радикальній з давніх матеріалістичних систем – локаяті (з навч. літ.).