СВІТЛЕ́НЬКИЙ, а, е.
Пестл. до сві́тлий 1–4.
Да нема цвіту світленького над маківку (Сл. Б. Грінченка);
Ми пройшли через широкі сіни, спинилися в світленькому покої (Олесь Досвітній).
-а, -е.
Пестл. до світлий 1-4).
див. світлий