Значение слова "БАРВІНКОВИЙ" найдено в 9 источниках

БАРВІНКОВИЙ

найдено в "Словнику української мови у 20 томах"

БАРВІ́НКО́ВИЙ, а, е.

1. Прикм. до барві́нок.

Баба гнівалась, коли зривали барвінковий цвіт (Є. Гуцало);

Барвінкове листя;

// Зробл. з барвінку.

Густі лози та вільхи обсіли з обох боків .. береги, як рівно уложені дві барвінкові гірлянди (І. Франко);

Барвінковий вінок квітчав граціозну голівку (О. Ільченко).

2. Який має колір квітів барвінку; голубуватий.

Білясті хмарини на очах розпливаються і тануть у барвінковому небі (В. Козаченко);

Барвінкова височінь завібрувала, забриніла вся невидимими струнами (О. Гончар).

найдено в "Словнику синонімів української мови"

БЛАКИ́ТНИЙ (який має колір ясного неба, лазурі, бірюзи і т. ін.), ГОЛУБИ́Й, ЛАЗУ́РО́ВИЙ поет., ЛАЗУ́РНИЙ поет. (кольору лазурі — перев. із сл. небо, море, із сл. колір, відтінок і т. ін.); НЕБЕ́СНИЙ (перев. про колір, відтінок); БІРЮЗО́ВИЙ (кольору бірюзи — блакитний або зеленувато-блакитний); АКВАМАРИ́НОВИЙ (кольору аквамарина — блакитно-зелений або блакитний); БАРВІ́НКОВИЙ (кольору квітів барвінку). На ній уже було найкраще її блакитне плаття (М. Хвильовий); З чаші неба голубої Світить сонце на ріллю (В.Сосюра); Яке ж над нами лазурове, чисте и бездонне небо (П. Козланюк); Цвіт небесний любила, Голубі плаття носила (А. Тесленко); На сході небо ледь-ледь починало світліти — з густо-синього переливалося в бірюзове (А. Головко); Порошинки іскор спалахували у ласкавих аквамаринових хвильках (З. Тулуб); Море було таке барвінкове, ніби хто половину земного виднокругу загорнув у широченний сувій блакитного шовку (Ю. Збанацький). — Пор. си́ній.