ПОВНОЦІ́ННІСТЬ

ПОВНОЦІ́ННІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. повноці́нний. Вітчизні віддати — не вигризки душ, А всю повноцінність життя або смерті (Бажан, Нашому юнацтву, 1950, 8). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 686.