I. ЖО́ВНА́, НИ́,

I. Жо́вна́, ни́, ж. пт. а) Иволга. Лебед. у. б) Дятелъ зеленый. Вх. Пч. II. 13. в) — зеле́на. Дятелъ зеленый. Вх. Лем. 414. г) — тарча́ста. Пестрый дятелъ. Вх. Лем. 414. д) — чо́рна. Черный дятелъ. Вх. Лем. 414. II. Жо́вна и жо́вни II, с. мн. Опухоль железъ на шеѣ, желваки, антиномикозъ. Росхристана, простоволоса і як в намисті вся в жовнах. Котл. Ен. ІІІ. 11. Обсіли його жовни, то й повалявся мало не два роки. Св. Л. 303. Жовна викладаються. Богод. у. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 488.