Значение слова "НАДРО" найдено в 5 источниках

НАДРО

найдено в " Словаре древнерусского языка (XI-XIV вв.)"
НАДР|О (30), А с.
1. Нутро, чрево, лоно. Образн.:

гл҃ть дв҃дъ ˫ако ѿ лица жидовъ къ б҃у. въ •о͠и•мь п(с)лмѣ. въздаи же седмерицею в надра ихъ. ГБ XIV, 84в; но то самъ г(с)ь и цр(с)тьво нб(с)ноѥ. и надра аврамлѧ и бесмртьѥ. и блаженьство. и раи (оἱ κόλποι) ФСт ХIV, 83г; такова(˫а) есть любы и милованье насъ грѣшны(х).˫ако изъ ѡч҃ьского надъра вставшаго. и сшедша смирень˫а ра(д) к намъ. (τῶν... κόλπων) Там же, 150г; х(с)ъ же... на нь [на Адама] рать въстави и дасть имъ огнь в надра и(х). и мечь пламененъ в руцѣ ихъ. да разгорѣвшесѧ посѣкуть || адама СбЧуд XIV, 283б–в.

2. Внутренняя часть одежды, пазуха:

мѹжю же лѹкавѹ и братоненавидцю... приѥмлющюмѹ мезду бес правды въ надра сво˫а. Парем 1271, 256; бѣ бо ѡканьныи [Арий] написалъ свою вѣрѹ на харотью и, в надрахъ носѧ, кленѧшесѧ по истинѣ тако смыслѧше. ˫ако исписана ѥсть (ἐν κόλπῳ) ГА XIII–XIV, 214г; приемлѧи мзду в надра бес правды. не исправить(с) пре(д) б҃гомь. ПрЮр XIV, 62а; то же МПр XIV, 47; дьржа ˫аблъка въ манотьи. повелѣ же клѣпати заѹтрьнюю... ||...и выньмъ из надръ ˫аблъка възложи на ст҃ыи дискосъ. Пр XIV (6), 203а–б; и сходѧше же к нимъ ка˫аждо имѣѥть кумиръ свои держа||щи въ надрѣхъ свои(х). Пал 1406, 146–147.



найдено в "Словнику української мови у 20 томах"

НА́ДРО, а, с., рідко.

Те саме, що на́дра 2.

– Мамо!.. Тату!.. рідні мої та любі!.. – Нехай господь її прийме, мою голубоньку, на своє надро! Так-то вже я попоплакала (Марко Вовчок);

Прийняв чумака вільний степ у своє надро (М. Коцюбинський).


найдено в "Словнику синонімів Караванського"
лоно, нутро, утроба; мн. НАДРА, (земні) глибини; копалини, скарби. НАДСАДА, (перенапруження) натуга; (пошкодження) надрив, р. уверед.
найдено в "Правописному словнику Голоскевича"

На́дро, -ра, -ру; на́дра, надр або на́дрів


найдено в "Орфографічному словнику української мови"
на́дро іменник середнього роду надра - внутрішній простір чогось рідко
T: 39