ЗА́ПЛУТ

ЗА́ПЛУТ, у, ч., діал. Переплетення. Між заплутами — величезні гарбузи, як голі діти (Вас., II, 1959, 102). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 265.