ЗАКЛОПО́ТАНО

ЗАКЛОПО́ТАНО. Присл. до заклопо́таний 2. Біля печі заклопотано торохтіли рогачами сусідки (Панч, В дорозі, 1959, 49); — Коли б яр проскочити до дощу,— каже заклопотано Михайло, подивляючись праворуч на хмару (Ю. Янов., II, 1954, 198). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 150.