ПОВНОПРА́ВНІСТЬ

ПОВНОПРА́ВНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до повнопра́вний. Годі вже доводити один одному літературну повноправність фантастики — це питання вирішене мільйонами читачів (Літ. Укр., 17.V 1966, 4). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 686.