ВИГЛЯД

ВИ́ГЛЯД, у, ч.

1. Сукупність зовнішніх ознак, особливостей кого-, чого-небудь, що створює відповідне враження.

Все село має невеселий, непривітний вигляд (І. Нечуй-Левицький);

Та чалма, вкупі з білою довгою бородою, надавала йому вигляд старозаконного патріарха (М. Коцюбинський);

Літературний герой може постати перед нами як жива людина тільки тоді, коли ми ясно уявлятимемо його зовнішній вигляд (з навч. літ.);

// Певні риси зовнішності як вияв якогось стану, настрою.

Жінка все стоїть у порога, вигляд у неї принижений, прибитий (Леся Українка);

По вкрай схвильованому вигляду його видно було, що з хлопцем скоїлось щось незвичайне (О. Гончар).

2. заст. Місцевість, яку видно, яка відкривається зорові, погляду.

– Чи й ви любите гуляти по цих взгір'ях та милуватись виглядами на околиці? – спитала вона його (І. Нечуй-Левицький);

Вигляд крізь вікно на ліси й гори був чудовий (С. Ковалів).

3. заст. Перспектива, плани на щось.

Досі у мене не було ні одного потішаючого [втішного] вигляду на будуче (М. Коцюбинський);

Його [Романа] суспільне становище було незначне, виглядів на будущину ніяких – нехай прийде на нього недуга, і він – жебрак (О. Маковей).

(1) З ви́глядом яким, кого – набуваючи певної пози, певного виразу обличчя і т. ін. з якою-небудь метою.

– А де ж ви дістанете грошей на губернаторський пашпорт? – з виглядом знавця запитав Білоус (М. Стельмах);

Гай квапливо розстебнув гімнастьорку і дістав з кишені .. папірець. Озирнувшись, подав його Чернишеві з таким виглядом, наче довіряв йому якусь важливу тайну (О. Гончар);

Ма́ти ви́гляд див. ма́ти²;

(2) На ви́гляд – за зовнішніми ознаками, як здається зовні.

Полковник, якому на вигляд було років сорок, виплигнув із штабного вагона (М. Руденко).

○ (3) Під ви́глядом (під ма́ркою) кого, чого, у знач. прийм.:

а) як.

Використовуючи всі її [мови] надбані віками скарби, треба очищати її від архаїзмів, провінціалізмів і того хвацького словесного “новаторства”, яке під маркою побутових словечок засмічує нашу мову (О. Довженко);

Перша зустріч з Біляєвим відбулася в хірургічному кабінеті районної лікарні, куди Яремченко зайшов під виглядом хворого (Д. Бедзик);

Ібрагім з Єгипту везе п'ятсот наложниць, яких хоче подарувати султанші Хасекі під виглядом служебок (П. Загребельний);

б) замість.

Ганна Пустовойтова – дівчина, яка і в костьолі заспівувала заборонені польські гімни під виглядом молитов (О. Іваненко);

Не обминув автор і тогочасних судових порядків з їх хабарництвом, яке дехто намагався представити під виглядом правосуддя (із журн.);

(4) У ви́гляді чого, у знач. прийм.:

а) у формі, подібно до чогось.

Лише з одного боку долина розкривається до Дніпра у вигляді широких воріт, через які в ріку впадають потужні струмки (з публіц. літ.);

б) як.

Фтор і йод є в нашому організмі: фтор – у зубах, а йод скупчується у вигляді органічних сполук у щитоподібній залозі (з навч. літ.);

Викласти доповідь у вигляді тез.

◇ Не подава́ти (не пока́зувати) / не пода́ти (не показа́ти) ви́гляду (ви́ду) див. подава́ти¹;

Роби́ти / зроби́ти ви́гляд див. роби́ти;

(5) У чи́стому ви́гляді – неприкритий, неприхований; справжній.

У конкретній життєвій ситуації архетип, зрозуміло, не зустрічається у чистому вигляді, а обростає певними особливостями національно-історичного часу, місця, звичок, залишаючись при цьому основною і визначальною моделлю (з наук. літ.).

ВИ́ГЛЯД (сукупність зовнішніх ознак, особливостей кого-, чого-небудь), ГА́БІТУС спец., ВИД рідко, ВЗІР (УЗІ́Р) рідко, ПОЗІ́Р діал.; ЗО́ВНІШНІСТЬ, ПОДО́БА, ПОСТА́ВА рідше (стосовно людини); ОБЛИ́ЧЧЯ, КШТАЛТ, ЛИЦЕ́ рідко, ЛИК заст. (стосовно чого-небудь). Чорне убрання і гладко причесане волосся.. надають жінці чернечий вигляд (Леся Українка); Загальний габітус фауни; Здалеку веселий вид має сільце (М. Коцюбинський); Він був ще молодий на взір та гарний з лиця (І. Нечуй-Левицький); Як узір хороший у сіна,.. то й сіно в ціні (Словник Б. Грінченка); У милого такий позір, як місячик ясний (коломийка); Зовнішністю (Твердохліб) нагадував поважного маститого академіка (І. Цюпа); Це був один заштатний дяк,.. ходив, однак, у подобі людини духовного стану (Олена Пчілка); Був се двадцятилітній парубчак, але, судячи по його поставі, можна було дати йому ледво (ледве) п'ятнадцять літ (І. Франко); На наших очах рік у рік міняють обличчя міста, села, робітничі селища (з журналу); А внизу — дивовижні снігові хмари різних кшталтів і форм (П. Козланюк); Земля міняє на очах своє лице (М. Рильський); Співай (пісне) йому (народові), що мінить лик землі, Що справедливості несе закони (М. Рильський).

ЗА́ДУМ (те, що задумане — перев. заздалегідь), ЗА́МИСЕЛ, ПО́МИСЕЛ, ПО́МИСЛ книжн., ЗАТІ́Я розм., ПО́ДУМ рідко; ПРОГРА́МА, ПЛАН (добре обдуманий, конкретний); ПЕРСПЕКТИ́ВА, ВИ́ГЛЯД (на майбутнє); ПЕРЕДБА́ЧЕННЯ, ПЕРЕДНАКРЕ́СЛЕННЯ, НАКРЕ́СЛЕННЯ, ПРОЕ́КТ (приблизний, уявний); ПРОЖЕ́КТ ірон. (який не має точного обґрунтування). І ось у нього виник задум створити цикл віршів про будівельників (О. Гуреїв); Ні на крок не відступаючи від замислів і заповіту предків, він (імператор Костянтин VІІ) вважав, що Східна Римська імперія неминуче стикнеться з Руссю (С. Скляренко); — Все він чимось заклопотаний, все він серйозний, все в нього йде по програмі (О. Гончар); План, як проскочити у сад до Бондаренчихи Марії Василівни, визрів у нього відразу (І. Сенченко); Микола ділився своїми проектами з Стовбуном (Л. Смілянський); Дід Гапличок мав прожект вивести породу корів на вісім дійок (Є. Гуцало). — Пор. на́мір.

КРАЄВИ́Д (місцевість, що розкривається перед очима), ЛАНДША́ФТ, ПЕЙЗА́Ж, ПЕРСПЕКТИ́ВА, ВИД розм., ВИ́ГЛЯД розм. Гуцульське село — це ряд панорам, ряд прекрасних картин, що міняються через кожні десять кроків. Підійди вище — і ти не пізнаєш краєвиду: і гори в інший вінок ізв'яжуться, і ріка інакше освітиться, і виступлять нові верхи (Г. Хоткевич); Осінній пейзаж змінився одноманітним ландшафтом зими — біла габа снігу вкрила степи (М. Чабанівський); За селом, в далекій перспективі, одкривався чарівний світ (М. Коцюбинський); Я вилізла тільки на одну (могилу), але зате на саму найвищу, — вид з неї дуже широкий і хороший (Леся Українка); Вигляд крізь вікно на ліси й гори був чудовий (О. Ковінька).

ВИГЛЯД – ВИД

Вигляд, -у. Сукупність зовнішніх ознак, особливостей когось, чогось, що створює відповідне враження. Вж. зі сл.: апатичний, байдужий, винуватий, гордий, жалюгідний, загадковий, загрозливий, засмучений, здоровий, зовнішній, кислий, мрійливий, найкращий, незалежний, непривітний, розгублений, святковий, серйозний, солідний, суворий, схвильований, хвацький, хворобливий, хитрий, чепурний. Холодно в хаті; Вигляд дуже вбогий (П.Грабовський); Карти експедиції мали прекрасний вигляд (З.Тулуб); Весь вигляд дідуся свідчив про стійку фізичну силу та добре збережене здоров’я (М.Руденко). У словосп.: з виглядом. Глушак встає з-за стола з виглядом людини, завжди готової до дії (О.Довженко); на вигляд. На вигляд було їй років за тридцять (С.Голованівський); у вигляді. Оздоба якась у вигляді розгонистої квітки чи лози виноградної (О.Гончар); робити, зробити вигляд. Христя зробила вигляд, що не помітила його появи (Панас Мирний).

Вид¹, -у. 1. Обличчя. Краплями піт тече по виду (А.Свидницький); Чіпка сам не свій. Зблід на виду (Панас Мирний); Посатанів, аж з виду зблід (О.Стороженко). 2. Краєвид. Вид був справді чудовий. Перед ґанком поріг, за порогом частокіл, верби, річка, а в долині тихо, мов у Бога за пазухою, село. За селом гора, а на тій горі церквиця старосвітська (Б.Лепкий); З балкона мав чудовий вид на гору, місто, небо (Вас. Шевчук).

Вид², -у. 1. Окрема галузь роботи, заняття, різновид у ряді предметів, явищ тощо; тип: вид праці, вид навчання, вид спорту, вид зброї, вид продукції, доконаний і недоконаний вид дієслова. 2. Підрозділ у систематиці, що входить до складу вищого розділу – роду. – А який, скажи мені, смисл у схрещуванні саме рослин різноманітних видів? (О.Довженко).

Look, appearance, aspect, air; face, countenance; (форма, манера, постава) figure, shape, form, manner

добродушний вигляд — good-natured air

благородний вигляд — noble aspect

зовнішній вигляд — (outward) appearance

здоровий вигляд — healthy look

канонічний вигляд мат. — canonical form

чудний (дивний) вигляд — strange appearance

мати добрий (гарний) вигляд — to look well

вона має поганий вигляд — she does not look well

мати вигляд молодший за свої роки — to look younger than one's age; to wear one's years well

набирати вигляду — to assume an air

набирати серйозного вигляду — to assume a grave (serious) aspect

надавати вигляду (кулі тощо) — to fashion (into a ball etc.)

у всякому (будь-якому) вигляді — in any shape (form)

у вигляді — in the form (shape) of

у п'яному вигляді — in a state of intoxication, in a drunken state

у тверезому вигляді — sober

у гарному (доброму) вигляді — in good condition

під виглядом — under the mask (of)

під виглядом дружби — under a show (pretence) of friendship

судячи з вигляду — judging by the appearance