ПОНАКО́ПУВАТИ, ую, уєш, док., що.
1. Копаючи, утворити багато чого-небудь (ям, рівчаків, криниць. і т. ін.).
– Скільки гною дали [на буряки], мінералів [мінеральних добрив], тричі гексахлораном обпилювали, канавки понакопували!.. (М. Рудь).
2. Викопати із землі багато чого-небудь (про багатьох).
Понакопували буряків по 700 центнерів з гектара.
-ую, -уєш, док., перех.
1) Копаючи, утворити багато чого-небудь (ям, рівчаків, криниць і т. ін.).
2) Викопати із землі велику кількість чого-небудь (про багатьох).
Дієприслівникова форма: понакопувавши