У́РВАНИЙ

У́РВАНИЙ, а, е, рідко. Те саме, що ури́вчастий 1. Якісь короткі, урвані слова. Собі самому нагади якісь, За того часу, певно, зрозумілі, Тепер — забуті, як туманний сон… (Рильський, Мости, 1948, 12). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 474.