ЗДО́БА², и, ж., заст.
Здобич.
Тоді-то козаки у городі Полоному [Полонному] пили-гуляли, здобу хорошу собі .. мали (з думи).
ЗДОБА́, и́, ж., діал.
Оздоба (у 1 знач.).
Сей хором .. зоточений [оточений] дерев'яною ж стіною, але та стіна не є заборолом, а здобою (І. Білик).
-и, ж.
1) діал. Здобич.
2) збірн. Вироби зі здобного тіста.
збірн.
(fancy) cakes (pl.), buns (pl.)