ХМ, виг.
Виражає сумнів, роздумування, здивування, іронію.
– Хм! – гірко мукнув дід і помовчав: – Ні, вже не ждати добра від Якова (Панас Мирний);
– Андорій... хм... Куди б це подівся Андрій́? (О. Довженко);
– Поле не говіркого – роботящого любить. – Хм! Куди загнув! – сердито і насмішкувато чмихнув Свирид Яковлевич (М. Стельмах).
хм межд. (4)
О! хм!ГоУ 3.7.
А! хм?ГоУ 3.20.
Э, хм?ГоУ 3.20.
И, хм?ГоУ 3.20.
сокр. от холодная масса (воздуха); = хМ
massa di aria fredda
виг.
Виражає сумнів, роздумування, здивування, іронію.
Wykrzyknik
хм
hm
hum
= ХМ