ПРОВОДИ

ПРО́ВОДИ, про́водів, мн.

1. Проводжання кого-небудь; прощання з тим, хто кудись від'їжджає, іде і т. ін.

Гості ні на часинку не переводились; щодня одні виїздили, другі приїздили; щодня були й проводи, і стрічі (О. Стороженко);

Завжди сцени проводів і зустрічей на вокзалах збуджували в Марка почуття ледве вловного жалю і, може, заздрості до тих, кого виряджають чи зустрічають (І. Кириленко);

Біля хвіртки Созоненко попрощався з Фесюком, а Січкар узявся трохи провести Супруна. Ці проводи не дуже порадували Супруна (М. Стельмах);

// Обряд, церемонія, пов'язана з проводжанням кого-небудь, прощанням з кимсь і т. ін.

У студентському гуртожитку проводи: оголошено, що завтра вранці хлопцям – у дорогу (О. Гончар).

2. етн. Звичай поминати померлих на могилах протягом післявеликоднього тижня.

Після провід подає [Оришка] за нього рушники, а після Ушестя, на клечальній, і весілля буде (Г. Квітка-Основ'яненко);

Прийшли проводи. Треба, думаю, пом'янути свого покійничка, бо так сам Бог велів (І. Нечуй-Левицький);

І Великдень був у ясній ході весняних днів несправжнім святом, і краще було на проводах, коли все село збиралося на гробки поминати родичів, і з кожною могилою христосувалось та сідало над своїми й поминало (Ю. Яновський).

ПРО́ВОДИ етн. (звичай поминати померлих на могилах протягом післявеликоднього тижня), МОГИЛКИ́, ГРОБКИ́. Прийшли проводи. Треба, думаю, пом'янути свого покійничка (І. Нечуй-Левицький); Тисячі людей, загублених за чужі гріхи, оплакували свою Україну, і лише одні назви рідних міст і сіл дзвеніли, як далекі великодні дзвони на могилках (М. Стельмах); (Степан:) Нема ж і моєї Хотини дома, пішла на гробки (М. Кропивницький).

• ¬ приставка (1): ПРО;
• ∩ корень слова (1): ВОД;
• ∧ суффикс (0): -
• ⏰ окончание (1): И;

Про́води, про́від і -водів, -водам

Seeing-off; send-off