ОБПЛУТУВАТИ

ОБГОРО́ДЖУВАТИ (ОГОРО́ДЖУВАТИ) (споруджувати, ставити огорожу навколо чого-небудь), ОБНО́СИТИ, ОБВО́ДИТИ, ОТО́ЧУВАТИ, ОБСТАВЛЯ́ТИ, ОТОЧА́ТИ рідше, ОБКИДА́ТИ рідше, ОБЦАРКО́ВУВАТИ діал., ОБДАВА́ТИ діал.; ОБПЛІТА́ТИ, ОБПЛУ́ТУВАТИ, ОБСНО́ВУВАТИ рідше (робити огорожу з чого-небудь виткого — лози, дроту і т. ін.). — Док.: обгороди́ти (огороди́ти), опарка́нити, обнести́, обвести́, оточи́ти, обста́вити, обки́дати, обки́нути, згороди́ти рідше обцаркува́ти, обда́ти, обплести́, обплу́тати, обснува́ти. Навесні задумав (Андрій) обгородити садибу високим плотом (Р. Іваничук); За дощаним парканом, який огороджував подвір'я клубу, починався парк (Л. Дмитерко); Його (став) тепер валом обнесли, од села одгородили — водопою нема (Панас Мирний); Цвинтар обвів мурованою стіною (Г. Квітка-Основ'яненко); Місто високе своє оточила (Семіраміда) у мури із цегли (М. Зеров); Виконували (вони) різні роботи: рили окопчики, обставляли тинами, плетеними із лози, чистили на полковій кухні картоплю (Григорій Тютюнник); Мислити він не вміє, та й нащо це йому? Зате він вміє.. обкинути певну територію колючим дротом (О. Гончар); Не одна баба город згородила (М. Номис); Ми оси!.. Хто рідний наш рай Твердою стіною, Неначе Китай, Бажає обдати,.. Най геть біжить (І. Франко); Полагодив (Чіпка) хату, — давай.. новою лісою (садибу) обплітати (Панас Мирний).

ОБМАНУ́ТИ (словами, вчинками або діями створити враження, думку про когось, щось, які не відповідають тому, що є насправді), ОБДУРИ́ТИ (ОДУРИ́ТИ), ОШУКА́ТИ розм., ПІДДУРИ́ТИ розм., ОБМАНИ́ТИ розм., ПІДМАНУ́ТИ розм., ПІДМАНИ́ТИ розм., НАДУРИ́ТИ розм., ПРОВЕСТИ́ розм., ОБВЕСТИ́ розм., ОБІЙТИ́ розм., ОБМОТА́ТИ розм., ОБКРУТИ́ТИ (ОКРУТИ́ТИ) розм., ОБПЛЕСТИ́ (ОПЛЕСТИ́) розм., ОБПЛУ́ТАТИ (ОПЛУ́ТАТИ) розм., ОБМОРО́ЧИТИ розм., ЗАМОРО́ЧИТИ розм., ОБСКАКА́ТИ розм., КУПИ́ТИ розм., ОМАНИ́ТИ рідше, ОСТУПА́ЧИТИ розм. рідше, ЗМИ́ЛИТИ розм. рідше, ОБТУМАНИТИ (ОТУМА́НИТИ) діал. — Недок.: обма́нювати, обду́рювати (оду́рювати), дури́ти, ошу́кувати, підду́рювати, підма́нювати, прово́дити, обво́дити, обмо́тувати, обкру́чувати (окру́чувати), обпліта́ти (опліта́ти), обплу́тувати (оплу́тувати), моро́чити, обморо́чувати, заморо́чувати, обска́кувати, купува́ти, ома́нювати, зми́лювати, отума́нювати. Обманути Дмитра було важко. Він одразу збагнув усе (В. Козаченко); — ..Я пройшов огні і води.. Мене обдурити тяжко (Ю. Яновський); Як не конспіруються офіцери розвідвідділу фронту, але солдатів їм не ошукати (П. Автомонов); Говорили, що вона якось піддурила і приманила його до себе (І. Франко); То й не жінка, як сім раз на день не обманить чоловіка (приказка); Ти ж мене підманула, Ти ж мене підвела, Ти ж мене, молодого, З ума-розуму звела (пісня); Навідала півника лисиця та й надумала його підманити (казка); — Отак-то ти нас обвів, дядьку? — обізвався до його Лушня (Панас Мирний); Остап гадав, звісно, що Василя,.. "мужика необразованого" легко обійти на суді можна (А. Тесленко); Язиком своїм обмотає (Домніка) кождого (О. Кобилянська); — Ех, не хочеться мені тебе одного пускати, — з жалем промовив Михайло. — Обкрутять тебе, ідоли (П. Колесник); Харитоненко вдається на всякі хитрощі, щоб окрутить заробітчан (К. Гордієнко); — Змилуйтесь. По слабості обплутали вони мене. Не хотів я (І. Цюпа); Як виріс (Іван) та одбув "солдатчину", вернувся додому, добре грамотний, та всю громаду оплів — зараз же за писарчука постановили, і тут багато хабарів йому перепадало (Грицько Григоренко); (Степанида:) Якби не Василь, то обморочили тебе (М. Кропивницький); — Я зо всього викручусь, іще й їх оступачу, — он як, бабусю! (Марко Вовчок); Волам теж кращої паші давали, бо чумаки дуже худобу жаліли; як яке свято, так і воли святкували. Але зате де треба, то він не змилить, на землі й на воді він був лицар (збірник "Народні оповідання"). — Пор. бреха́ти.

ОБВИ́ТИ (про рослини, коріння і т. ін. — повившись навколо чого-небудь, по чому-небудь, покрити собою якийсь предмет, поверхню), ОБПЛЕСТИ́ (ОПЛЕСТИ́), ПЕРЕПЛЕСТИ́, ОБСОТА́ТИ (ОСОТА́ТИ рідше), ОПОВИ́ТИ (ОБПОВИ́ТИ розм. рідше), ЗАПЛЕСТИ́, ПОВИ́ТИ, УВИ́ТИ (ВВИ́ТИ), ПЕРЕВИ́ТИ, ОБМОТА́ТИ, ОБКРУТИ́ТИ (ОКРУТИ́ТИ розм.), ОБІЙНЯ́ТИ рідше, ОБПЛУ́ТАТИ, ОБСНУВА́ТИ (ОСНУВА́ТИ), ЗАПЛУ́ТАТИ (закрити собою густо й безладно). — Недок.: обвива́ти, обпліта́ти (опліта́ти), перепліта́ти, обсо́тувати (осо́тувати), обповива́ти (оповива́ти), запліта́ти, повива́ти, увива́ти (ввива́ти), перевива́ти, обмо́тувати, обкру́чувати (окру́чувати), обійма́ти, обплу́тувати, обсно́вувати (осно́вувати), заплу́тувати. Буйний хміль доверху обвивав Не стару, та вже зів'ялу грушу (П. Воронько); Тут (в альтанці) було тихо, пахло живицею і жасмином, що густо обплів знизу стіни (В. Гжицький); Краплини роси блищали на листках хмелю, що оповивав веранду (М. Трублаїні); Дивлюсь, аж приятель (Хміль) за гілку зачепився, А трохи згодом глядь — всю Рожу обповив (Є. Гребінка); Ґанок маленького дімка на дві квартири.. заплели витка троянда й сині дзвіночки (М. Рудь); Окрасою мазанки були тільки кручені паничі, які повивали передню стінку (Ю. Смолич); Блиснула в повітрі нагайка і знов окрутила голі ноги старого (І. Франко); Він (плющ) обіймає, Боронить від негоди стіну голу (Леся Українка); А кушир ще дужче обплутує мене, ніби я потрапив у густу сітку (Д. Ткач).

ОБКРУ́ЧУВАТИ (ОКРУ́ЧУВАТИ рідше) чим, навколо чого (закріплювати щось витке навколо кого-, чого-небудь), ОБМО́ТУВАТИ, ОБВИВА́ТИ, ОПОВИВА́ТИ (ОБПОВИВА́ТИ рідше), ОБВО́ДИТИ, ОБПЛУ́ТУВАТИ (ОПЛУ́ТУВАТИ рідше), ОБКУ́ТУВАТИ рідше; УКРУ́ЧУВАТИ (ВКРУ́ЧУВАТИ) (міцно). — Док.: обкрути́ти (окрути́ти), обмота́ти, обви́ти, опови́ти (обпови́ти), обвести́, обплу́тати (оплу́тати), обниза́ти, обку́тати, укрути́ти (вкрути́ти). Слуги та джури вже обкручували товстенний поперек обозному малиновим поясом (О. Ільченко); Знов блиснула в повітрі нагайка і знов окрутила голі ноги старого (І. Франко); Їздові обмотували собі ноги шматками овечих шкур (З. Тулуб); Кіснички.. обвивали її чорноволосу голову (І. Нечуй-Левицький); Айтаков спинився, звів руки догори. Другий його помічник.. оповив його під груди мотузком (І. Ле); Як же Марина обвела ще коси кругом голови, зв'язавши калачем на потилиці, то й не пізнати Христі! (Панас Мирний); Скрутивши рушник джгутом і обплутавши ним руки, Геннадій відтворив статую Лаокоона з удавом (І. Волошин); Незнакомий пан в задумі розглядає вірьовку; далі обкутує нею себе... натужується й перериває (С. Васильченко).

ОБПЛУ́ТУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБПЛУ́ТАТИ, аю, аєш, док.

1. кого, що. Густо обмотувати, обвивати пасмами чого-небудь (ниток, дроту, павутиння і т. ін.).

* Образно. Я одчуваю, що спогади знову обплутують мене, ще трохи – і я не вирвусь од них (С. Васильченко);

І не раз обривався зв'язок, і з дротів, що пообриваними жилами обплутували стовпи, стікали безсило слова (А. Дімаров);

Звісно, це ковалева донька обплутувала його своїми чарами (М. Стельмах);

// Снуючи, плутаючи щось, покривати поверхню чого-небудь, оточувати щось; обсновувати.

Золотий південний берег Криму обплутали фашисти колючим дротом, начинили мінами (В. Кучер);

// Обмотувати, обв'язувати чим-небудь.

Скрутивши рушник джгутом і обплутавши ним руки, Геннадій відтворив статую Лаокоона з удавом (І. Волошин);

// Обвивати, обплітати собою (перев. про виткі рослини).

Раптом мої ноги провалюються – тут [у воді] глибоко. А кушир ще дужче обплутує всього мене, ніби я потрапив у густу сітку (Д. Ткач);

Слухає старий пісень антен, що обплутали, немов ліани, високу, струнку радіощоглу (Я. Качура).

2. кого, перен. Позбавляти волі, свободи дій; підпорядковувати собі.

Логіка цієї хитрої людини обплутує її (Г. Хоткевич);

Весь хутір загріб він, обплутав, як спрут... (І. Нехода);

Винувата не тільки Катря .. Увесь старий світ, який поступово й непомітно обплутав Катрю (В. Кучер).

3. кого, перен., розм. Хитрощами вводити в оману.

Він боявся тільки одного, щоб не обплутали бува вороги його на земському з'їзді (Панас Мирний);

– Змилуйтесь. По слабості обплутали вони мене. Не хотів я (І. Цюпа).

◇ (1) Обплу́тувати тене́тами кого – хитрощами, підступністю примушувати когось до певних дій, підкоряти собі.

[Кай Летіцій:] Друже, ми не знаєм, які та секта наставля тенета на неофітів (Леся Українка);

Він розкинув свої сіті так широко, що щастя, коли не тут, то там мусило попастися в них (І. Франко);

Дряпіжники, сутяжники, всякі військові товариші розкинули свої тенета (Панас Мирний);

Помовчав трохи і знову плете хитро тенета, щоб спіймати довірливу жінку (І. Цюпа);

Та ось за якимсь разом у саку забилася чимала сріблиста рибина. Вона звивалася, намагаючись порвати тонкі тенета (М. Олійник);

Як цупко обплутали його тенетами предковічного рабства, що ми ж самі привчили вас до нього!.. (Д. Бузько).