БУТТЯ

БУТТЯ́ філос. (об'єктивна реальність, що існує незалежно від свідомості і поза нею), МАТЕ́РІЯ філос. Одно лиш вічне без початку й кінця, Живе і сильне, — се є матерія (І. Франко).

ЖИТТЯ́ (стан живого організму — людини, тварини, рослини), ІСНУВА́ННЯ, БУТТЯ́ уроч., ДНІ чиї, ЖИВІ́Т заст., ЖИВОТТЯ́ діал. (людини). Життя покидало Орлика. Але він не здавався.. Він мовчав, і вся воля пішла на цей напружений і мовчазний опір смерті (О. Довженко); Бруньки на деревах лопались, і з них тріумфально, стихійно виливалось життя (І. Багряний); Існування рослини при такій температурі — неможливе (О. Гончар); Поете, тям, зазнати маєш ти всіх мук буття.., Заким дійдеш до світлої мети (І. Франко); Мої дні течуть тепер серед степу, серед долини, налитої зеленим хлібом (М. Коцюбинський); — Його сивуха запалила І живота укоротила, І він, як муха в зиму, зслиз (І. Котляревський); — Тепер слухаю, як кує зозуля, та так мені забажалось, щоб вона накувала мені багато год живоття (І. Нечуй-Левицький).

ЖИТТЯ́ (повсякденний спосіб існування когось), ПО́БУТ, БУТТЯ́, ІСНУВА́ННЯ, ЖИТТЯ́-БУТТЯ́ розм., ЖИТУ́ХА фам., ПРОЖИВА́ННЯ рідше, ЖИТІЄ́ ірон. рідше, ПРОЖИ́ТОК діал. З того часу веду дуже одноманітне життя, бо тут неможлива погода, щодня дощі такі сильні, що Черемош розлився (М. Коцюбинський); Сержант Перова писала про побут рідної частини (Ю. Яновський); Десь на третій рік шахтарського буття Семен відчув себе внутрішньо цілком дорослою людиною (І. Ле); Там, в тих суворих тундрових просторах, в ночах табірного тяжкого існування побачили світ крихітні доньки (О. Гончар); Остап сидів з Іваном у садку за столиком під крислатою яблунею й розпитував про теперішнє життя-буття (О. Підсуха); "Все рівно дома життя не буде. А там армія підскочить — і почнеться моя самостійна житуха", — роздумував він, збуджений домашньою сваркою (Григір Тютюнник); (Коновалиха:) Подивлюся я на людське проживання та й обіллюся слізоньками... (М. Кропивницький); — Ти, кажу, матушка, і ти кума.. насамперед посвятіть мене в житіє своє і про супостата повідайте (Я. Баш); Дай їй, Боже, прожиток щасливий за її щирість! (І. Франко).

ІСНУВА́ННЯ тільки одн. (про когось, щось, що існує в дійсності), БУТТЯ́ уроч.; ПОБУТУВА́ННЯ (перев. у побуті). Хутір завмер під папахами снігу. Тільки дим, що вився з димарів, нагадував про людське існування (Є. Кравченко); Вірю я в правду свого ідеалу, і коли б я тую віру зламала, віра б зламалась у власне життя, у вічність матерії, в світа буття (Леся Українка); Давнішими дослідниками визначались, як істотні ознаки фольклору, масовість його побутування і усність його творення та передачі (М. Рильський). — Пор. ная́вність.

ПЕРЕБУВА́ННЯ (присутність де-небудь), ПРОБУВА́ННЯ, БУТТЯ́ рідше. В перші дні перебування Ясногорської в батальйоні їй довелося пережити немало прикростей (О. Гончар); — Сядь та розкажи мені.. про своє пробування в Збаражі (І. Нечуй-Левицький); — За три дні віднині прийдуть наші люди, щоб розвалити твій дім і загладити навіть слід твого буття у нас (І. Франко).

БУТТЯ́, я́, с.

1. філос. Об'єктивна реальність, що існує незалежно від нашої свідомості; матерія, природа.

Люди з .. поглядом не крізь пенсне, а крізь сьогоднішній день бачать далеко .. Вони мають свою вічну формулу: “Буття визначає свідомість...” (Б. Антоненко-Давидович);

В отій нестримності лету, напрузі м'язів, клекоті крові й таїлася вічна суть буття (Ю. Мушкетик).

2. Сукупність умов матеріального життя людини.

Жахливе буття наштовхувало на розпачливу зневіру (П. Загребельний);

Сьогоднішнє буття середньостатистичного українця дозволяє лише мріяти про закордонний відпочинок (з газ.).

3. Життя, існування.

Поете, тям, зазнати маєш ти Всіх мук буття.., За ким дійдеш до світлої мети (І. Франко);

Невимовне щастя буття переповнює серце Петрові (А. Головко);

Інтернет, який ще не так давно був інструментом академічних вчених і дослідників, дедалі глибше проникає в наше повсякденне життя, охоплюючи практично всі сфери людського буття (із журн.).

4. рідко. Перебування.

За мого буття там (Сл. Гр.);

Прийдуть наші люди, щоб розвалити твій дім і загладити навіть слід твого буття у нас (І. Франко).

У філософії поняття, яке означає все те, що існує; гол. предмет досліджень метафізики (як теорії буття існуючого) та онтології (як теорії буття можливого).

[butt'a]

с.

byt

Being, existence

буття визначає свідомість — being determines consciousness

Буття́, -ття́, -ттю́, -ття́м, в -тті́

【中】 存在