ЛИ́ПІВКА

ЛИ́ПІВКА, и, ж. Діжка з липового дерева. А щедра осінь в кожний двір завозить Валки возів з тугими лантухами ..І в липівках заносить мед у льохи (Вирган, Квіт. береги, 1950, 15); Закололи, значить, того кабана.., розчинили, — сало в липівку, м’ясо в діжку (Вишня, II, 1956, 37). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 488.