ПРОВІСНИЦЯ

ПРОВІ́СНИЦЯ, і, ж.

Жін. до прові́сник.

Ясними зоряними ночами під покривом Чумацького Шляху майже кожної другої ночі розсипаються роси – провісниці ранньої осені (з наук. літ.);

* У порівн. Ти [любов] прийшла в дні погожі, Хай без цвіту й солов'я, Стала в серця на сторожі, Як провісниця моя (А. Малишко).

Forerunner, herald; foreteller, predictor; sibyl

Прові́сниця, -ці, -цею; -ві́сниці, -ві́сниць