ВИСТРОМЛЮВАТИСЯ

ВИСУВА́ТИСЯ (частково або повністю переміщатися звідки-небудь назовні), ВИСО́ВУВАТИСЯ, ВИСТАВЛЯ́ТИСЯ, ВИЛА́ЗИТИ, ВИБИВА́ТИСЯ, ВИТИКА́ТИСЯ, ВИХИЛЯ́ТИСЯ, ВИСТРО́МЛЮВАТИСЯ, ВИСТРОМЛЯ́ТИСЯ, ВИСМИ́КУВАТИСЯ. — Док.: ви́сунутися, ви́ставитися, ви́лізти, ви́битися, ви́ткнутися, ви́хилитися, ви́стромитися, ви́смикнутися. Висувається з-за коминка хтось (А. Тесленко); Татаєв висовувався з будки й напружено вдивлявся вперед (О. Донченко); З дверей виставляється голова хлопчика в пошарпаній.. шапці (Леся Українка); Опівдні над Сулою почали вилазити з кущів люди (І. Нечуй-Левицький); Неприкрита нога Антона вибивалась з-під ковдри (М. Коцюбинський); Коли хтось витикався з німецьких окопів, його чекала метка куля дівчини (С. Скляренко); Вихилявся (Бондар) за кожним разом із крамниці й купав на сонці свою білу бороду (М. Коцюбинський); Двері трошки відхилилися і крізь їх у хату вистромилась невеличка голова (Б. Грінченко); Часами й злякана сіра миш висмикнеться зі своєї нори (І. Франко).

ВИСТРО́МЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, ВИСТРОМЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ВИ́СТРОМИТИСЯ, млюся, мишся; мн. ви́стромляться; док.

Висуватися звідки-небудь або з-за чого-небудь, із-під чогось назовні.

На землі подекуди вже вистромлялись зелені голочки свіжої травички (Б. Антоненко-Давидович);

Лесь підіймає вгору кулака, з якого вистромлюється пожмакований корінець люльки (М. Стельмах);

Знову з-за колодок вистромились хлоп'ячі голови (С. Васильченко);

Рипнули двері, і над клямкою вистромилась розпатлана, не зачесана ще голова Павлуші (В. Нестайко).

недок. вистромлюватися, вистромлятися, док. вистромитися

to protrude, to thrust oneself out, to hang out; to project, to jut out

вистромлюватися. у вікно — to lean out of the window