ПОСМЕ́РТНИЙ, а, е.
1. Який буває, відбувається після чиєїсь смерті (перев. для вшанування його пам'яті).
Далі видів [чоловік] похорони... хоругви... людей з повідкриваними головами, а опісля посмертний обід (О. Кобилянська);
Гримить салют. За лісом б'ють гармати по ворогу. – Присвячений тобі посмертний залп (І. Гончаренко);
// Який був опублікований або став відомим після смерті автора (про літературний твір, лист і т. ін.).
“Журавлині ключі” – так називається посмертна збірка поезій лауреата Шевченківської премії Григорія Михайловича Тютюнника, відомого українського прозаїка – романіста і новеліста, повістяра і нарисовця (із журн.);
// Який приходить до кого-небудь або надається комусь після смерті (про славу, визнання, звання і т. ін.).
[Неріса:] Посмертна слава, то звичайний дар таким співцям, як ти (Леся Українка);
Посмертна нагорода.
2. рел., рідко. Те саме, що загро́бний.
Повірте слову, мій шановний друже, Посмертного життя не хочу я собі (Леся Українка).
-а, -е.
1) Який буває, відбувається після чиєїсь смерті (перев. для вшанування його пам'яті). || Який був опублікований або став відомим після смерті автора (про літературний твір, лист і т. ін.). || Який приходить до кого-небудь або надається комусь після смерті (про славу, визнання, звання і т. ін.). Посмертна нагорода.
••
Посмертна маска — зліпок із гіпсу або іншого матеріалу, знятий з обличчя людини після її смерті.
2) рел., рідко. Те саме, що загробний.
[posmertnyj]
прикм.
pośmiertny
Post mortem; (про твір та ін.) posthumous
посмертна маска — death mask
【形】 死后的, 身后的, 死后发生的, 死后出现的; 死后刊行的; 死后荣获的
Посме́ртний, -на, -не