ДОПОМО́ГА (в роботі, у житті, в яких-небудь діях тощо), ПО́МІЧ, ПОРЯТУ́НОК, ПІДМО́ГА розм., ПІДПОМО́ГА розм., ЗАПОМО́ГА розм., СПОМО́ГА розм., ПОМО́ГА заст., ПОСО́БА діал.; ШЕ́ФСТВО (у виробничій, культурно-масовій та іншій роботі); ПІДТРИ́МКА, ОПО́РА розм., ПІДПО́РА розм., ПОТУ́ХА діал. (також моральна, що зміцнює когось, додає певності, підбадьорює). Мачусі самій доводилось поратись і на полі, і в домашньому господарстві. Допомоги від своїх дочок ще не скоро чекати: одній було п'ять років, а другій — вісім (А. Головко); Поміч у свій час, як дощ у засуху (прислів'я); — Може вмерти вам молодиця отак без порятунку, — вмовляв панотець (М. Коцюбинський); На підмогу панні десь узявся якийсь, видимо, робітник (В. Винниченко); Дамо вам війська в підпомогу (І. Котляревський); Певні, що Ви прихилитесь до нашого заміру і не кинете нас без своєї запомоги (Панас Мирний); Раз до ксьондза забрела Кривая на ноги І, бідная, на дітей Просила спомоги (С. Руданський); Без вашої помоги Зуміємо скарать зухвальця навісного! (переклад М. Рильського); Пособу дав братові (Словник Б. Грінченка); — Вчись — обов'язково. Але й про роботу подумай. Беру над тобою шефство, як інструктор по кадрах (П. Дорошко); Без сумніву, він страждав. Але ніякої підтримки ані співчуття не здатен був зараз прийняти (О. Гончар); Він.. відчув, що у своїй безпорадності вона шукає опору навіть у нього (Ірина Вільде); Ти, що мала бути нам підпора, На старії літа підпомога, Дома втіха, У людей пошана — Хочеш власну душу погубити (І. Франко); Найшла на Семена несміливість, і він був би допевне вернувся назад, якби не почував тої потухи, що йде з читальником Паньком (Лесь Мартович).
ПОМО́ГА, и, ж., заст.
Допомога.
Бачучи [бачачи], .. що вже Сомкові .. помоги не видумаєш, махнув [Кирило Тур] рукою, та .. і хотів ото з'їхати з України (П. Куліш);
Однокровному народу Наш народ подав правицю На єднання, на помогу, На погибель ворогам (М. Рильський).
-и, ж., заст.
Допомога.