ПАЛА́Ц, у, ч.
1. чого. Будинок величної архітектури, що має громадське або культурне призначення.
Від монументального Палацу культури, з колонами і масивними арками, долинає спів радіоли (М. Руденко);
Поміст Київського палацу спорту знову став ареною спартакіадних баталій (з газ.);
У міському Палаці дітей та юнацтва відкрилася третя Всеукраїнська філателістична виставка (з газ.);
Палац урочистих подій;
Палац одруження;
// перен. Приміщення, що має урочисту архітектуру.
Хіба ж не дивна ця їхня планета Земля, на якій є десь і міста мільйонолюдні з університетами, з хмарочосами, з підземними палацами метро і спортивними аренами. (О. Гончар).
2. іст. Велика будівля з безліччю кімнат – місцеперебування королів, царів, гетьманів, ханів.
Тоді Кочубей поскакав у Бахмач, де на хуторі Поросючці, недалеко від міста, в лісі стояв другий гетьманський палац (Ю. Мушкетик);
Далі йде Бахчисарай, резиденція кримських ханів, із знаменитим палацом останнього кримського володаря (Остап Вишня);
Лувр, видатна пам'ятка французької архітектури, був збудований як королівський палац у 1546 –1574 рр. (з наук.-попул. літ.);
// Пишний будинок з ознаками розкішного життя в ньому.
Кам'яний палац, наче іграшечка, з своїми .. вишками, різними візерунками понад вікнами та понад дверима, з своїм високим шпилем посередині, – стоїть і, мов панянка та, озирається навкруги, любуючись своїм убором (Панас Мирний);
За проектом видатного архітектора В. Растреллі в Качанівці [на Чернігівщині] був споруджений палац, у якому вражало все – і велика, унікальна бібліотека, і картинна галерея. і чудове зібрання зброї та українських старожитностей (з газ.);
* У порівн. Панський будинок з білого каменю стоїть, немов палац над усім селом (Марко Вовчок);
А школа – палацом стоїть Між новими кварталами (Т. Масенко).
3. перен. Ідеальний образ чого-небудь.
То ж кожен з нас будує людськості палац, і кожен як провісник (П. Тичина);
Це не був повітряний палац дурня. О ні! Це була фантазія чиста, безпретензійна і людяна, як висока духовна вправа (О. Довженко).
ПАЛА́Ц (царський, поміщицький і т. ін. розкішний будинок), ПАЛА́ТИ мн., заст., ДВІРО́К заст., ДВОРЕ́ЦЬ (ДВІРЕ́ЦЬ) рідше; ЗА́МОК (перев. укріплений). Недалеко від церкви, як висока гора, чорнів панський палац (Панас Мирний); Тут гайдамацький гнів, як лава вогняна, Захоплював усі околишні дороги. Горіли палаци, падали чертоги (А. Турчинська); Тяжко дітей годувати У безверхій хаті, А ще гірше старітися У білих палатах (Т. Шевченко); Я швидко втік з монастиря, та подався до царського двірка (М. Коцюбинський); Що за багатство, що за розкіш у тому дворці!.. (І. Нечуй-Левицький); Сяв огнями двірець, і музики гули..: Веселивсь Валтасар у господі своїй (М. Чернявський); В промінні згасаючого сонця на тлі голубого неба суворими лініями малювалися руїни Хустського замку (І. Чендей).
ПАЛАЦ – ПАЛАЦЦО – ПАЛАС
Палац, -у. 1. Велика пишна будівля, в якій перебувають (або перебували) глави урядів та члени їх родин, а також подібна будівля – житло для багатих осіб. 2. Будинок, що має громадське або культурне призначення; коли це слово входить до складу власної назви, воно пишеться з великої літери: Палац культури, Палац спорту, Палац урочистих подій.
Палаццо, невідм., с. Міський приватний палац (звичайно в Італії).
Палас, -а. Великий тканий килим без ворсу, яким устеляють підлогу.
-у, ч.
1) Велика будівля з безліччю кімнат, яка є постійним місцеперебуванням царственої особи, глави держави, а також членів царственої родини. || Пишний будинок, призначений під житло для панів, князів, графів та інших багатих осіб.
2) чого. Будинок величної архітектури, що має громадське або культурне призначення. Палац націй.
пала́ц
[палац]
-цу, ор. -цом, м. (ў) -ц'і, мн. -цие, -ц'іў
[pałac]
ч.
pałac архіт.
【阳】 宫; 宫殿
Палац культури 文化宫
Палац праці 劳动官
Palace
палац культури — Palace of Culture
Па́ла́ц, -цу, -цеві, в -ці; па́ла́ци, -ців
див. дім
Palats, slott
Palass, slott
Palads, slot
Palais