Значение слова "ПОВНЯ" найдено в 14 источниках

ПОВНЯ

найдено в "Словнику синонімів української мови"

ДОСТА́ТОК (ДОСТА́ТКИ) (матеріальна забезпеченість, відсутність нестатків), ДОБРО́БУТ, ЗАМО́ЖНІСТЬ, СТА́ТОК, ДОСТА́ЧА розм., БЛА́ГА перев. книжн., ДОГО́ДА заст., БЛАГОДА́ТЬ заст., ЗАЖИ́ТОК діал., ГАРА́ЗДИ (ГАРА́ЗД) діал., ПО́ВНЯ діал. Оточив би молоду жінку достатком, гараздами і добивав би ся любові (Г. Хоткевич); — Ти знаєш: усі наші достатки прийшли з волів, з чумацтва (М. Стельмах); В хаті він єдиний мужчина, і його обов'язок дбати про добробут сім'ї (О. Гончар); Ділив (Василь) поле, ліс, луки. Ділив справедливо, враховуючи все — скільки дітей, робочих рук, яка заможність (О. Бердник); Багато і гарно робив (Лаврон), а статку все не мав (В. Речмедін); Не ростуть їх достачі, як у щасливих, щодня, щохвилини, а все дедалі то того не стає, то другого (Панас Мирний); — Ніякі блага не втримують людину там, де вона зустрічає байдужість, недовіру, грубість... (П. Інгульський); Переїхавши до Намангана, Євген Вікторович створив потрібні умови догоди (І. Ле); Ой у полі хата нова, Хата і кімната, А в тій хаті і кімнаті Усякої благодаті (пісня); Оповите буйним вінком ланів село дихає зажитком і достатками (з газети). — Пор. 1. бага́тство.

НА́ДМІР чого (вищий ступінь вияву, розвитку чого-небудь — перев. почуттів, фізичних та духовних сил і т. ін.), НАДЛИ́ШОК, ЗАЙВИНА́, ПОВНОТА́, ПО́ВІНЬ поет., ПОВНОВО́ДДЯ поет., НА́ТОВП розм., ПО́ВНЯ рідше, ПО́ВНЯВА рідше. Вона зиркала на всіх своїми чималими веселими та ясними карими очима, неначе на всіх бризкала з очей надміром свого щастя-долі (І. Нечуй-Левицький); Надмір сил у кожнім русі, Кров жива в ударі кожнім (М. Рильський); — Та-ак! — не витримав напруження хтось у перших рядах крісел і ніби видихнув зайвину широкого захоплення (І. Ле); Від повноти почуттів Котовський ляснув Ласточкіна по плечу (Ю. Смолич); ..В погляді його була повінь гніву (О. Довженко); Повноводдя почуттів; Личко од натовпу почуттів та від сліз горіло (Панас Мирний).


найдено в "Словнику української мови у 20 томах"

ПО́ВНЯ, і, ж.

1. Одна з фаз Місяця, коли він обернений до Землі своїм освітленим боком і має вигляд повного круга; повний місяць.

Їдемо саньми до управителя лісів, панства С., на чай, а відти, вечором [увечері], у місячнім світі (тепер – повня) дорогою, що веде самим поважним лісом назад (О. Кобилянська);

Цієї ночі сон випурхнув з її очей, коли .. годинник закінчив вибивати дванадцяту. Була місячна повня (Я. Галан).

2. рідко. Надмір почуття.

3. діал. Повний достаток.

[Капуста:] На полі хай у тебе буде повня, А в хаті вічна згода та любов (І. Кочерга).

(1) Мі́сяць у по́вні – повний місяць.

Допитливість Іванова була невситима. .. Чому сонце сходить і чому заходить? Чому місяць буває то серпастий, то в повні? (П. Колесник);

(2) У по́вні сил – сповнений сили.

По бо́ях земного життя Чи в по́вні свіжих сил; .. Сюди, вандрівче [мандрівнику], ти пристань! Засни! Засни! Засни! (І. Франко).


найдено в "Толковом словаре украинского языка"

-і, ж.

1) Одна з фаз Місяця, коли він обернений до Землі своїм освітленим боком і має вигляд повного круга; повний місяць.

••

Місяць у повні — повний місяць.

2) рідко. Надмір почуття.

••

У повні сил — сповнений сили.

3) діал. Повний достаток.



найдено в "Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови "
-і, ж. 1》 Одна з фаз Місяця, коли він обернений до Землі своїм освітленим боком і має вигляд повного круга; повний місяць.
Місяць у повні — повний місяць.
2》 рідко. Надмір почуття.
У повні сил — сповнений сили.
3》 діал. Повний достаток.

найдено в "Большом украинско-русском словаре"


імен. жін. родуполнолуние сущ. ср. рода


найдено в "Українсько-російському словнику"
1) полнолуние завбільшки в повню — величиной с полную луну 2) обл. изобилие - перейти дорогу у повні
найдено в "Орфографічному словнику української мови"
по́вня іменник жіночого роду фаза Місяця; надмір почуття; достаток
найдено в "Словнику синонімів Вусика"

див. багато


найдено в "Мокшанско-русском словаре"
, -т зоол . куропатка
T: 48