ІЄРА́РХ

ІЄРА́РХ, а, ч. Глава православної церкви (у князівстві, місті, державі). У кожному великому давньоруському місті поряд з князем був високий ієрарх православної церкви: у Києві — митрополит, а в інших містах — єпископи (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 479). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 13.

ієра́рх — глава православної церкви (у місті, князівстві, дер­жаві). Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 259.