ПРО́ТОВПОМ

ПРО́ТОВПОМ, присл., діал. Проштовхуючись, проштовхавшись. Як стояла [Мелашка] в одній сорочці, так протовпом і кинулась між люди просто до Лавріна (Н.-Лев., II, 1956, 344). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 323.