to acquit a prisoner - оправдать подсудимого
he was acquitted by the jury - присяжные его оправдали /вынесли ему оправдательный приговор/
he was acquitted of murder - его признали невиновным в убийстве
he was acquitted on the charge - это обвинение было с него снято
to acquit oneself of a promise - выполнить обещание
he acquitted himself of suspicion - он снял с себя /отвёл от себя/ подозрение
to acquit oneself of one's duties well [ill] - хорошо [плохо] справляться со своими обязанностями; хорошо [плохо] выполнять свой долг
to acquit evil for evil - платить злом за зло
to acquit oneself well [ill] - хорошо [плохо] вести себя /держаться/
to acquit oneself like a man - держать себя /вести себя/ как (настоящий) мужчина
he acquitted himself well in battle - он хорошо проявил себя в бою
recruits acquitted themselves like veterans - новобранцы не отставали от опытных бойцов /дрались не хуже ветеранов/
1. 1) оправдывать, выносить оправдательный приговор
to ~ a prisoner - оправдать подсудимого
he was ~ted by the jury - присяжные его оправдали /вынесли ему оправдательный приговор/
2) (of, редк. on) оправдывать в чём-л.
he was ~ted of murder - его признали невиновным в убийстве
he was ~ted on the charge - это обвинение было с него снято
2. часто refl (of, from) освобождать (от обязательства, долга, обещания и т. п.); снимать (ответственность и т. п.)
to ~ oneself of a promise - выполнить обещание
he ~ted himself of suspicion - он снял с себя /отвёл от себя/ подозрение
to ~ oneself of one's duties well {ill} - хорошо {плохо} справляться со своими обязанностями; хорошо {плохо} выполнять свой долг
3. платить (долг); расплачиваться; расквитаться
to ~ evil for evil - платить злом за зло
4. refl держаться, вести себя
to ~ oneself well {ill} - хорошо {плохо} вести себя /держаться/
to ~ oneself like a man - держать себя /вести себя/ как (настоящий) мужчина
he ~ted himself well in battle - он хорошо проявил себя в бою
recruits ~ted themselves like veterans - новобранцы не отставали от опытных бойцов /дрались не хуже ветеранов/
* * *
* * *
to acquit oneself of a promise испо́лнить обеща́ние
to acquit oneself well (ill) вести́ себя́ хорошо́ (пло́хо)
autrefois acquit — ранее оправдан (заявление подсудимого, что он уже был судим за данное преступление и был признан в нём невиновным);
to acquit for lack of evidence — оправдать за недостатком или отсутствием доказательств
to acquit oneself — оправдаться
to acquit smb for lack of proof — оправдать кого-л. за недоказанностью обвинения
par acquit de conscience — um sein Gewissen zu beruhigen, um sich nachher keine Vorwürfe machen zu lassen
m
расписка; квитанция
mettre son acquit — расписаться
pour acquit — оплачено; деньги сполна получил (надпись на денежном документе)
••
par acquit de conscience loc adv — для очистки совести
par manière d'acquit loc adv — небрежно, кое-как, только для вида
прощати; виправдовувати (за судом); виносити виправдувальний вирок; звільняти (від відповідальності, зобов'язання); погашати (сплачувати) (борг); поводити себе
acquit on the basis of insanity — виправдовувати на підставі неосудності
- acquitment- acquit a defendant- acquit by reason of insanity- acquit for lack of evidence- acquit for want of evidence- acquit the defendant
• Bring in a not guilty verdict
• Clear from accusation
• Clear in court
• Clear of guilt
• Decline to convict
• Exculpate
• Exonerate
• Express reasonable doubt
• Fail to convict
• Find faultless
• Find innocent
• Find not guilty
• If it doesn't fit, you must ___
• Let go, in a way
• Let off
• Let off the hook
• Reverse the charges?