ВОЛЬЄ́Р, а, ч.
Обгороджений майданчик для утримування тварин та птахів у зоопарках, розплідниках і т. ін.
Переходячи від клітки до клітки й від вольєра до вольєра, Андрій Степанович оповідав Женчикові про вдачу звірів, їхню далеку батьківщину та способи, якими ловлять їх (Б. Антоненко-Давидович);
У запущених вольєрах бігали різних мастей звірі (Н. Рибак);
Наталка після того, як зостались її вольєри без цесарок, подалася в Херсон шукати собі іншого місця. Яресько залишився в Асканії (О. Гончар);
Тривожні, печальні думи гонили Мирона по тісній квартирі, як тигра по вольєру (Г. Тарасюк).
ЗА́ГОРОДА (обгороджене місце для утримання свійських тварин і птахів), ЗАГОРО́ЖА, ЗАГІ́Н, ОБО́РА, ВОЛЬЄ́РА (ВОЛЬЄ́Р), ОЦА́РОК рідко. Позаганяв (Чіпка) у загороду худобу, набрав оберемок свіжої трави (Панас Мирний); Виснажена худоба дрімала в загоні, опустивши голови (Григорій Тютюнник); Пізнім вечором.. Плачинда потай, щоб ніхто не почув, випустив з обори на вулицю плохеньку ялівку, а сам пішов до Синяви (М. Стельмах); Наталка після того, як зостались її вольєри без цесарок, подалася в Херсон шукати собі іншого місця (О. Гончар). — Пор. коша́ра.
[wol'jer]
ч.
woliera
-а, ч.
Те саме, що вольєра.
Open-air cage; enclosure