ПРОВЧИТИСЯ

ПРОВЧИ́ТИСЯ, чу́ся, чи́шся і ПРОУЧИ́ТИСЯ, учу́ся, у́чишся, док.

Учитися якийсь час.

Свій перший обхідний маршрут я почала .. з класу, де ми провчилися останній рік (О. Гуреїв);

Ось її школа ім. Коцюбинського. Тут провчилася [Галина] всі десять років і як сумно було покидати її, розлучатись з товаришами (О. Копиленко);

Улас .. був зарахований на історичний факультет. Провчився два курси, а на третьому змушений був припинити навчання (Григорій Тютюнник).

провчи́тися

[проўчити^ес'а]

про^уўчус'а, -чис':а, -чиц':а, -чи^емос'а, -чи^етес'а, -чац':а; нак. -чис'а, про^уўч'іц':а