ГОЛОВОТЯ́ПСТВО, а, с., зневажл.
Безглузде ставлення до справ, недбальство.
Вона [народна творчість] висміює .. пережитки старої моралі, ледарство та головотяпство окремих людей (М. Рильський);
За головотяпство одних іншим треба було проявляти героїзм (А. Михайленко).
с. разг.
idiotie {-si} f
chapucería f, inepcia f
-а, с., зневажл.
Поведінка головотяпа.
2. juhmus
3. tölplus
див. головотество