Значение слова "УСЕ" найдено в 29 источниках

УСЕ

усе нареч, кол-во синонимов: 12 • баста (32) • будя (10) • в самый раз (46) • все пошло прахом (14) • конечная (5) • кончаем (9) • стоп (33) • усё (1) • харэ (15) • хватит (53) • хорош на сегодня (10) • шабаш (48) Словарь синонимов ASIS.В.Н. Тришин.2013. .

найдено в "Словнику синонімів української мови"

ДО́ВГО (тривалий час), ЧИМА́ЛО, ЧИМА́ЛУ́ ГОДИ́НУ, ЧИМА́ЛИ́Й ЧАС, ВСЕ (УСЕ́) розм., ДОВГЕ́НЬКО розм.; ПОДО́ВГУ (щоразу). — Чогось довго нашої дівки нема, — Олена ставить на стіл вечерю, заглядає у вікно. — Таки довгенько. (М. Стельмах); Я чимало прожив на світі. Що й казати — солідний вік (Л. Дмитерко); Почали судити Кармеля і судили його чималий час (Марко Вовчок); Вже надворі сутеніло, вже й череда прибігла з поля, а гості все сиділи, балакали та попивали варенуху (І. Нечуй-Левицький); В кімнаті для приїжджих ночами подовгу горіло світло (Ю. Шовкопляс).

ДО́СІ (до цього часу), ДОТЕПЕ́Р, ДО ЦИХ ПІР (ДО СИХ ПІР), ДО ЦІЄ́Ї ПОРИ́ (ДО СІЄ́Ї ПОРИ́), ДО СЬОГО́ДНІ, ПОНИ́НІ, ДОНИ́НІ, ВСЕ (УСЕ́) розм., ПОДНЕ́СЬ книжн., заст. Провів я днів серпневу зграю, Уже і вересень наспів, А я і досі виглядаю Тебе з вечірніх поїздів (М. Нагнибіда); У Владека почав формуватись свій світогляд. Дотепер він не мав власного погляду на речі (Р. Іваничук); — Адже ж ти просватаний? — Ні, Марусю, ні на кому я не сватаний і ні об одній дівчині до сієї пори і не думав(Г. Квітка-Основ'яненко); Чи вчивсь Роман? Доріг бур'ян, пилюка суходолу — таку-то він, циганський син, знав до сьогодні школу (П. Дорошко); Їхав бойко з полонини на сивій конині Та й загубив перстенину, шукає понині (коломийка); Пахне хлібом, і медом, і сном, не забутим донині (А. Малишко); На високому крутогорі, що його скільки літ уже підмивають хвилі штучного моря, та все не можуть розмити.., буде знайдено надвечір сивочубу людину, навіки застиглу за кермом автомобіля (О. Гончар); І думав я.. Про подвиг многорічний, що лишився На вік віків, нетлінний і поднесь (М. Рильський).

ЗА́ВЖДИ́ (весь час чи протягом певного часового відрізка — незмінно), ПОСТІ́ЙНО, ПОВСЯКЧА́С, ВСЯКЧА́С (УСЯКЧА́С), ДОВІ́КУ, ПОВІ́КИ, ПОВІ́К, ПОВІ́К-ВІ́КИ, ПОВІ́К-ВІКІ́В, ВВІК (УВІ́К) розм., ЗА́ВШЕ розм., ЗА́ВСІ́ДИ (ЗА́ВСІ́ГДИ) розм., ВСЕ (УСЕ́) розм., ЗАЄ́ДНО діал., СКРІЗЬ рідко. Марія сміялась завжди, навіть у хвилини нещастя й безвиході (Ю. Смолич); — Воїн менше за інших заполонений вузькими хатніми інтересами. Він постійно, вдень і вночі, живе, так би мовити, ідейним, громадським життям (О. Гончар); Ось його хата.. Незамкнена, повсякчас відкрита для всіх, без стуку в двері, без "можна?" і без "увійдіть!" (О. Довженко); Вкладає матір в руки сина спис: — На захист краю зброю ти підніс, — Як вірний син, служи ж тепер всякчас Своїй землі, цій матері всіх нас (М. Бажан); Завжди терновий вінець буде кращим, ніж царська корона,.. і так воно буде довіку (Леся Українка); За тобою завше будуть мандрувати Очі материнські і білява хата (В. Симоненко); Завсіди в їх для кожного слово привітне, жваве, погляд веселий (Марко Вовчок); Хлопця щиро вразила забарливість Валерія, бо той завсігди додержував свого слова... (О. Ільченко); Лежу я на ліжку з малими дітьми, а мене й сон не бере. Все поглядаю на вікна, чи не добувається часом хто до хати (І. Нечуй-Левицький); — У людей по осьмеро дітей, їсти не мають що, а .. отець-мати мають з них потіху, а я з тебе що? Гризоту заєдно та й гризоту... (С. Ковалів); Дід.. взяв ложку й почав її годувати. Марина визирнула з-за печі й сказала буцім сердитим голосом: — Ну, вже ви, тату, скрізь її балуєте (Грицько Григоренко). — Пор. бу́дь-коли.

найдено в "Фразеологічному словнику української мови"

(і) мо́ре по колі́на (рідше по колі́но) кому. 1. Хтось нічого не боїться, ніщо не лякає кого-небудь; не страшно комусь. Смілому й море по коліна (Укр.. присл..); Нічого не страшно (Потапові) і по коліна море (М. Коцюбинський); — Коли ти з конем — тобі й море по коліна! Можна з ким завгодно балакати (М. Рудь); Отакий може й полетіти. Їм що, жевжикам. Їм і в космос — море по коліна (Ю. Мокрієв); Їм, як кажуть, море по коліна, зовсім незнане почуття страху (З газети). 2. Усе видається комусь легким, доступним, простим і т. ін. — Що ж це ти, дорогий синок? Думаєш, інститут закінчив, то вже й море по коліна? (С. Журахович); — Що ж, мрійникам море по коліна… (В. Підмогильний); // Все можна, все дозволено комусь. Дурневі ж, якийсь казав, море по коліна (Л. Мартович); Перші вдалі запровадження в механічному цеху запаморочили йому голову, і він гадає, що тепер йому море по коліна (П. Автомонов); Те їжако́м усе́. Недовірливо, підозріливо, вороже і т. ін. ставитися до кого-небудь; виражати недовіру до когось. — Давно не бачив тебе, Миколо. Ну а твої димовловлювачі? Де вони? — Під сукном. — У кого? — У вашого брата. — Бач, ти який. Їжаком усе. А я ж тебе ще на шиї катав (О. Гончар). проспа́ти (усе́) ца́рство небе́сне, жарт. Утратити, проґавити щось важливе, потрібне, не скористатися якоюсь можливістю. — Бачите, проспали царство небесне,— сміється чоловік з рушницею.— І сотню свою проспали, і вістових, і коні (В. Гжицький); Гайворона розбудив високий зчіплювач вагонів з ліхтарем у руках: — Проспиш усе царство небесне. Зараз ось автобус на Косопілля піде (М. Зарудний). (усе́) схо́дить / зійшло́ (з рук) кому і без додатка. Залишається безкарним, не поміченим. Коли завинить простий робітник — його покарають. Та коли адміністрація, верхівка — їм усе сходить (Ю. Щербак); Вона .. намагалася верховодити і .. коверзувати. І теж нічого — сходило з рук (М. Стельмах); На нього частенько ображались… Писали, скаржились — все йому сходило з рук (А. Дімаров); // Минає, уладнується як-небудь. (Єфрем:) Іншим якось сходить з рук, а я спіткнувся; підвівся, та вже ґрунту під ногами не почув (М. Кропивницький).

найдено в "Грінченку. Словарі української мови"

Усе нар. 1) Все. Усе забрав, нам нічого не кинув. 2) Постоянно, всегда, все. Усе я, та я — чом-же ви не говорите? Ном. № 2980. Був собі купець: він усе їздив по морі. Рудч. Ск. І. 100. Зіма біла, та не їсть снігу, а все сіно. Ном. № 621. Все їдно́. Все равно. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 354.

найдено в "Морфемном разборе слова по составу"

корень - УС; окончание - Е;
Основа слова: УС
Вычисленный способ образования слова: Бессуфиксальный или другой

∩ - УС; ⏰ - Е;

Слово Усе содержит следующие морфемы или части:

¬ приставка (0): -
∩ корень слова (1): УС;
∧ суффикс (0): -
⏰ окончание (1): Е;

найдено в "Словнику української мови у 20 томах"

УСЕ́¹ див. весь¹.

УСЕ́² див. все².

найдено в "Большом украинско-русском словаре"

займ.-імен.все

¤ ставити над усе -- ставить выше всего

прислівниквсевід слова: увесьзайм.-прикм.весь

найдено в "Українсько-китайському словнику"

【代】 见 все

【副】 见 все

найдено в "Орфографічному словнику української мови"

усе́ 1 прислівник завжди; скрізь; досі незмінювана словникова одиниця розм. усе́ 2 сполучник все-таки незмінювана словникова одиниця розм. усе́ 3 частка вказує на поступове збільшення вияву дії, якості незмінювана словникова одиниця розм.

найдено в "Толковом словаре украинского языка"

I див. весь I.II див. все II.усе...

див. все...

найдено в "Словнику української мови в 11 томах"

УСЕ… див. все… УСЕ́1 див. весь1. УСЕ́2 див. все2. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 486.

найдено в "Словнику синонімів Караванського"

(ниє) завжди, завсіди, постійно, стало, без перерви; (дуб і дуб) усюди, скрізь; (пояснити) о. що. куди й до чого; (вище) ІД. щораз, чимраз, дедалі.

найдено в "Українсько-англійському словнику"

див. все

він усе зробив — he has done everything

найдено в "Беларуска-ўкраінскі слоўнік"

весь
все
всі
всім
вся
кожен
кожний
повний
увесь
усі
усім
цілий
цілковитий

найдено в "Правописному словнику Голоскевича"

Усе́, займ. (н. р.)

найдено в "Білорусько-українському словнику"

весь все всі всім вся кожен кожний повний увесь усі усім цілий цілковитий

найдено в "Українсько-білоруському словнику"