СТРАХОВИ́К, а, ч.
Те саме, що страхува́ч.
Страхова плата – плата страховикові за прийняття страхового ризику (з навч. літ.);
Лікування застрахованих за кордоном здійснюється за допомогою спеціальних організацій, з якими страховики укладають договори на обслуговування застрахованих громадян.
[strahowyk]
ч.
ubezpieczeniowiec
-а, ч.
Те саме, що страхувач.
Clerk (agent) of the insurance office; actuary