КРЕ́МЕР

КРЕ́МЕР, а, ч., заст. Вид примітивного культиватора; дряпак (у 1 знач.). А в коваля сьогодні вже завізно: Той борону, той кремера притяг (Рильський, І, 1960, 243). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 334.