ПРОВІДНИКО́ВИЙ, а, е, біол.
Пов'язаний з провідністю (у 2 знач.).
А. І. Липкіна вивчала особливості зорової та слухової пам'яті при провідниковій афазії (з наук. літ.).
-а, -е, біол.
Пов'язаний з провідністю (у 2 знач.).
••
Провідникові розлади — порушення діяльності центральної нервової системи, зумовлені ураженням її провідних шляхів.
[prowidnykowyj]
прикм.
przewodnikowy