ВИ́СТАРАТИСЯ, аюся, аєшся, док., розм.
Домогтися чого-небудь власними стараннями.
Посилав [брат] йому вряди-годи гроші на прожиток, доки він добув собі через свою падковитість до науки чималу стипендію од консерваторії й вистаравсь на артиста (І. Нечуй-Левицький);
– Завтрашній день запам'ятаєш – на сході оберемо тебе старостою! Дождалися таки свого! Дождалися і вистарались! (М. Стельмах);
// перед ким, проти кого. Прислужитися, догодити кому-небудь.
Дбаємо про те, щоб і проти Бога і проти людей вистаратись гаразд (Ганна Барвінок).
Дієприслівникова форма: вистаравшись, вистараючись
-аюся, -аєшся, док., діал.
Домогтися чого-небудь власними стараннями.