ХА́ТКА, и, ж.
Зменш.-пестл. до ха́та 1, 2.
Із хмари тихо виступають Обрив високий, гай, байрак; Хатки біленькі виглядають, Мов діти в білих сорочках У піжмурки в яру гуляють (Т. Шевченко);
Село, зачароване зоряним небом, хороше синіє розкиданими хатками, біля яких пильно дивляться на схід потемнілі соняшники (М. Стельмах);
Цей хутір, хутірець. Цей виселок села І п'ять хаток у нім – І четверо без скла, А п'ята ще жива (І. Драч);
Чіпка ввійшов у невеличку хатку, де сидів секретар, обложений кругом ділами (Панас Мирний);
// Приміщення, споруда, предмет, які формою нагадують невелику хату.
– А наші хатки на колесах, правда, гарненькі? – киває Василинка на яскраві жовто-червоні та голубенькі вагончики, що, наче автобуси на стоянці, таборяться внизу (О. Гончар);
Покинули свої хатки-шпаківниці чорно-рябенькі шпаки. Величезними табунами літають вони над ланами, луками (О. Копиленко);
З сусідськими Сашком і Омельком він робить хатки з піску (І. Багмут).
◇ (1) Ха́тка на ку́рячій ні́жці (ла́пці), фольк. – маленька вбога хатка.
На ніжці курячій стояла То хатка дуже обветшала (І. Котляревський);
Дід Лісовик подався до Баби Яги. Привітався в її старій хатці на курячій лапці (П. Козланюк).
Rzeczownik
хатка f
chatka f
chatynka f
ха́тка
[хатка]
-ткие, д. і м. хац':і, мн. хатки, хаток
дв'і хаткие
1) уменьш. к хата
2) (жилище бобра) choza f (del castor)
Hut, small house, peasant's cottage, little cottage, hovel, cot, cabin
моя хатка з краю прик. — I stand aside, it does not concern (interest) me; its no business of mine
-и, ж.
Зменш.-пестл. до хата 1), 2). || Приміщення, споруда, предмет, які формою нагадують невелику хату. Боброва хатка.
[hatka]
ж.
chatka, domek
Своя хата найліпша. Пр. Де-де, а дома найкраще. Пр. Своя стріха — своя втіха. Пр.
див. дім
Ха́тка, -тки, -тці; хатки́, хато́к
Hus, hydda, stuga; koja, kåk
Bu, kåk
Hytte