ПОНАМА́ЦУВАТИ, ую, уєш, док., кого, що, розм.
Намацати шукаючи кого-, що-небудь (про багатьох, у багатьох місцях).
А ввечері Микола пішов до річки, там під камінням, він понамацував повне відро риби (М. Зарудний).
Дієприслівникова форма: понамацувавши