РІШУЧІСТЬ

РІШУ́ЧІСТЬ, чості, ж.

Властивість за знач. рішу́чий 1, 2.

[Хоростіль:] І ви, панно, будьте здорові! Чого вам більше бажати? Щоб ваша рішучість і енергія не покидали вас ніколи! (І. Франко);

Командувач виявив за даних обставин всю силу характеру й рішучість полководця (Ю. Яновський);

В її погляді була тепер спокійна рішучість (Л. Дмитерко);

Воронцов дружив з командиром полку, любив його за рішучість та чесність в бою, за гарячий темперамент (О. Гончар);

Як на крилах, мчав з фортеці Лазаревський, повний рішучості негайно клопотатися, щоб якось полегшити долю Шевченка (З. Тулуб);

– Хочу я, Голдо, в цирк поступити, акробатом стати, а от рішучості ніяк не наберусь... (Д. Ткач).

хохл. (решітельность) звага

звага, зважність, певність, самопевність, твердість, непохитність, незламність, див. здетермінованість

[riszuczist']

ж.

zdecydowanie

рішу́чість

[р'ішуч'іс'т']

-чос'т'і, ор. -ч'іс'т'у

Resolution, resolutiveness; firmness

тверда рішучість — dead earnest

Dristighet, tapperhet, ureddhet, vågsomhet

Рішу́чість, -чости, -чості, -чістю

Mod, dristighet, tapperhet

Mod, dristighed, tapperhed