НАДІ́ТИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до наді́ти.
Сива шапка так пристала до його чорного, як галка, волосся.., немов вона не надіта на його голову, а так він і родився з нею (Панас Мирний);
Присів [Антін] до столу і заходився обмацувати каганець: поправив скло, хоч воно й так було добре надіте, викрутив навіщось ґніт, а тоді знову його вкрутив (Григір Тютюнник).
[nadityj]
прикм.
odziany, nałożony
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до надіти.